ВІРТУАЛЬНА РЕАЛЬНІСТЬ ЯК ФЕНОМЕН ТА ЇЇ ВПЛИВ НА БУТТЯ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2024-20-97-10Ключові слова:
цифрове суспільство, віртуальний простір, віртуальна реальність, віртуалізація, віртуальна комунікація, людина віртуальна, відчуження, симулякри, штучний світАнотація
Сучасний розвиток науки і новітніх технологій зумовив появу та поширення таких нових явищ, як диджиталізація і віртуальна реальність. Віртуалізація як процес насичення інформаційно-комунікативного простору диджиталізованого суспільства та об'єктивного світу людини сучасними технологічними новаціями, віртуальними образами та симулякрами сприймається неоднозначно. Тому актуалізується дослідження буття людини у соціо-культурному просторі цифрового суспільства, нових викликів і проблем. Мета статті – соціально-філософський аналіз феномену віртуальної реальності та його впливу на людське буття, процеси соціального відчуження. Методологія дослідження ґрунтується на принципах світоглядного та методологічного плюралізму, всебічності вивчення багатоаспектного феномену віртуалізації; на принципах історизму. комплексності, об'єктивності, конкретності, системності й детермінізму. Використані також загальнонаукові, міждисциплінарні та конкретно-наукові методи. Висновки та перспективи подальших досліджень. У статті розкрито сутність віртуалізації і феномену віртуальна реальність. Обґрунтовано, що в епоху цифровізації і глобального віртуального розвитку світу, поширення новітніх інформаційно-комунікаційних технологій докорінно трансформується індивідуальне й суспільне буття, структура сучасного соціуму, з'являються нові форми соціальних зв’язків, практик та способу життя. Доведено, що для дедалі більшої кількості людей віртуальний простір та віртуальна реальність стають важливішими і більш значущими, ніж фізичний (реальний) простір та фізична реальність. Охарактеризовано проблему функціонування сегменту віртуальної реальності, пов'язаного зі сферою соціальної взаємодії, що відбувається у межах так званих віртуальних спільнот. Зазначено, що інтенсивна віртуалізація сучасного соціуму зумовила появу принципово нових методів людського спілкування, засвоєння знань та впливу на суспільну свідомість, пошуку власної ідентичності у віртуальному просторі. Констатовано, що рівень ідентичності та ідентифікації комунікацій у віртуальному просторі залежить від морально-етичного виховання та культури комунікантів.
Посилання
Веремейчик С. Віртуальна реальність у контексті постмодерністського філософування. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2021. № 31. С. 3–6.
Висоцька О. Є. Комунікація як основа соціальних перетворень (у контексті становлення постмодерного суспільства): монографія. Дніпропетровськ: Інновація, 2009. 316 с. Власенко Ф. П. Віртуальна реальність як простір соціалізації індивіда. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2014. № 56. С.208-217.
Волинець В. О. Віртуальна реальність: поняття та сутність [Електронний ресурс]. Питання культурології. 2014. №30. Режим доступу: irbis-nbuv.gov.ua
Волинець В. О. Віртуальна реальність у соціокультурному просторі сучасності. Культура України. 2016. Випуск 52. С. 120-128.
Волинець В. Віртуальна, доповнена і змішана реальність: сутність понять та специфіка відповідних комп’ютерних систем. Питання культурології. 2021. № 37. С. 231–243.
Герчанівська П. Е. Культурологія: термінологічний словник. Київ: Національна Академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2015. 439 с.
Десятерик Д. Віртуальна реальність [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/virtualna-realnist
Дупак В. Соціально-психологічні засади віртуальної реальності. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2013. № 11. С. 83-89.
Козловець М. А. Феномен національної ідентичності: виклики глобалізації: Монографія. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. 558 с.
Корабльова В. М. Покоління в полі культури: множинність репрезентацій : монографія. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2009. 180 с. dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12929
Кузь О. М. Репрезентації суб’єктності в постсучасності: монографія. Харків: ФОП Лібуркіна Л. М.; ВД «ГНЖЕК», 2010. 312 с.
Марійко С. В. Пошуки ідентичності homo virtualis в умовах сучасного соціуму. Наукові записки. Серія "Філософія". Острог: Видавництво Національного університету "Острозька академія". Вип. 10. 2012. С.100-113..
Мєлков Ю. О. Віртуальна реальність як сфера самореалізації особистості. Людина в лабіринті перспектив / А.В. Толстоухов, О.Є. Перова, О.М. Рубанець та ін. Київ: Видавець ПАРАПАН, 2004. С. 140-166.
Окорокова В. В. Образ нової соціальної реальності Постмодерну та форми його моделювання: Монографія. Одеса: ВМВ, 2018. 288 с.
Пальчинська М. В. Віртуальний простір в умовах соціокультурних трансформацій. Одеса: ВМВ, 2016. 388 с.
Романчук С. Семіотична модель осягнення соціальної комунікації [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.philology.knu.ua/files/libary/movni_i.../46-3/43.pdf
Cоляник С. Ф. Віртуальна реальність як феномен культури інформаційного суспільства. Перспективи. Соціально-політичний журнал. 2021. № 2. С. 95-101.
Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди; [редкол.: В. І. Шинкарук (голова) та ін.]. Київ: Абрис, 2002. 745 с.
Цифрова трансформація промислового менеджменту: теорія і практика: монографія за ред. д. філософ. н., проф. В. Г. Воронкової, д. е. н., проф. Н. Г. Метеленко. Львів–Торунь: Liha-Pres, 2023. 816 с.
Штепа О. О. Віртуальна реальність: соціально-філософський аналіз. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2022. С. 135-139.
Kozlovets M. A., Gold O. F., Ogorodniichuk Yu. Y. Social rejection as a phenomenon of modern world. Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Philosophical Sciences. Vol. 2(92). 2022. S. 69-81. http://philosophy.visnyk.zu.edu.ua/issue/view/16111
Lanier J. There is no AI. The New Yorker. 20 April 2023. URL: https://www.newyorker.com/science/annals-of-artificial-intelligence/there-is-no-ai.
Rheingold H. Virtuelle Welten und Reisen im Cyberspace. New York, 1991. 196 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".