ФЕНОМЕН УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ Й УТВЕРДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ (1991-2024 РР.)
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2024-20-97-06Ключові слова:
мовна ситуація, генетичний код, державна мова, феномен нації, мовна політика, визначальний чинник ідентичності націїАнотація
У статті висвітлено роль мови як джерела духовного життя народу, визначального чинника і головної ознаки ідентичності української нації. Окреслено перспективи розвитку та функціонування української мови в Україні. Мова традиційно є об’єктом уваги мовознавців, які розглядали весь комплекс особливостей мови, мовну політику в історичному аспекті розвитку українського суспільства, мову як ознаку державності; специфіку співвідношення компонентів культури з мовою, їх рівнями; перспективи розвитку та функціонування української мови в Україні. Над дослідженням мовної політики з питань значення культурних і мовних чинників для збереження національної ідентифікації працювали Л. Ковач, В. Отрешко, І. Ісаченко. Шляхи удосконалення державної мовної політики розглядала Г. Євсеєва (Азарова, 2015). Метою статті є показ мови як головної ознаки ідентичності української нації з її проблемами та перспективами розвитку; висвітлення ролі мови як джерела духовного життя народу, визначального чинника ідентичності української нації. Завдання статті: висвітлити роль мови як джерела духовного життя народу, як визначального чинника ідентичності української нації; окреслити значення мови у процесі формування й утвердження української державності (1991-2024 рр.); окреслити перспективи розвитку та функціонування мови. Методом дослідження було обрано метод лінгвістичного опису з прийомами спостереження, систематизації мовних фактів і явищ та метод комплексного аналізу. Постановка проблеми: окреслити значення мови в процесі формування й утвердження української державності (1991-2024рр.). Українська мова – національний феномен, що ідентифікує національну свідомість українців та їхню громадянську позицію. Мільйони українців боролися, і продовжують визвольну боротьбу за те, щоб жити у вільній країні. Мова творить націю і державу. Тому потрібно навчитися обстоювати свою мову. Розмовляти українською – символізує зв'язок поколінь, збереження культурного простору, історичного спадку народу України. Розмовляти українською – політична безпека.У різні часи українці вели боротьбу за право бути вільними, незалежними. Державна українська мова є мовою громадянства, запорукою збереження національної ідентичності українського народу, основою формування української державності.
Посилання
Ажнюк Б. М. Мовне законодавство і мовне планування в сучасній Україні. Мовознавство. 2017. № 4. С.28-40.
Азарова Л. Є. Двомовність: причини й наслідки. Рідний край: Альманах Полтавського педагогічного університету. Полтава. 2015. № 2 (33). С. 71 – 74.
Азарова Л. Є. Мова як визначальний чинник ідентичності української нації / Л. Є. Азарова. Науковий
вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Філологічні науки. 2018. Вип. 292. С. 24 – 32.
Азарова Л. Є. Мова як генетичний код нації. Записки з українського мовознавства. Українська ментальність. Діалог світил. Одеса: Астропринт, 2003. Вип. 12. С. 154 – 161.
Азарова Л. Є. Мова як феномен нації. Лінгвістичні дослідження. Зб. наук. праць. Вип. 24. Харків, 2008. С. 43 – 49.
Балабкіна І. Державна мова як засіб формування національної свідомості українського суспільства. Підприємництво, господарство і право. 2016. № 3. С. 121-125.
Воронкова В.Г. Мовна ідентичність в сучасному комунікативному середовищі: виклики і перспективи цифрового розвитку. Scientific explorations and practical achievements of the period of global challenges : collective monograph / Compiled by V. Shpak; Chairman of the Editorial Board S. Tabachnikov. Sherman Oaks, California : GS Publishing Services, 2024. 239 р. С.156-170. DOI: 10.51587/9798-9895-14625-2024-117-156-170
Курило В. І. Українська мова в українському суспільстві: погляд правознавця. Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових статей. Юридичні науки. Запоріжжя: ЗНУ. 2012. № 1 (частина І). С. 163-167.
Ладоня І. О. Українська мова. Київ: Вища школа. 2001. С. 158.
Лизанчук В. Психологія мас-медіа: підручникю Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. 420 с.
Фаріон Ірина. Мова – краса і сила: Монографія. П’яте видання, зі змінами і доповненнями. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. 224 с.
Шелеховська Л. Т., Остогор Я. І., Скуратівський Л. В.. Київ, Рідна мова 1995. Суспільно-креативна роль української мови в ХІ – середині ХІХ ст. URL: https://vlp.com.ua/node/20263
Закон воєнного часу. Коли вся Україна заговорить українською мовою. URL: https://nv.ua/ukr/opinion/ukrajinskarosiyska-koli-vsya-ukrajina-zagovorit-ukrajinskoyu-portnikov-novini-ukrajini-50257038.html
Про застосування державної мови в освітньому процесі. Лист МОН № 1/9-581 від 17.09.19 року. URL: https://osvita.ua/legislation/other/65639/
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".