ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ У ДЗЕРКАЛІ ПОСТМОДЕРНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2024-19-96-04Ключові слова:
історична пам’ять, постмодернізм, методологія постмодернізмуАнотація
В роботі розглядається таке явище як історична пам’ять крізь призму постмодернізму. В сучасних дослідженнях присвячених memory studies, доволічасто історична пам’ять розглядається лише як інструмент збереження та поширення ідентичності. Такий погляд не є поганим, адже дозволяє створювати певні інституції для роботи з пам’яттю, а також уніфікувати підходи та практики роботи, але, в свою чергу, втрачається розуміння емоційності та плюральності історичної пам’яті. Особливо під час війни проблеми в історичній пам’яті спільноти набувають ще більшої важливості та можуть впливати на емоційний стан суспільства. Все це дає необхідний поштовх по-новому дивитись на існуючі уявлення суспільства про минуле та на те як суспільство вписує це минуле у теперішнє. Метою дослідження є показати, що історична пам’ять є гармонічною частиною постмодерного сьогодення, а також що процеси в історичній пам’яті відтворюють в собі особливості описані постмодерністами. Саме тому, на думку автора, методологія постмодернізму надає необхідні інструменти для нового погляду на проблеми memory studies в контексті сучасних інформаційних технологій. У дослідженні на основі праць видатних вчених виділені характерні ознаки постмодерної методології такі як: відсутність істини, шизофренічність, стан потоку, постійна рухливість та мінливість; все можна сприймати як текст; смерть гранднаративів; заміна часу на простір; ризоматичність. Далі в основній частині роботи історична пам’ять розглядається з точки зору цих характерних ознак. Досліджуючи історичну пам’ять, на думку автора, її слід розділяти на декілька рівнів: від індивідуального до наднаціонального, коли зіштовхуються взагалі діаметрально протилежні точки зору. Такий перехід до різних рівнів пам’яті дозволяє наочно продемонструвати наявність протирічь та нелогічності в історичній пам’яті. Також при розгляді текстуальності історичної пам’яті, вказується що з розвитком сучасних технологій історична пам’ять перетворюється зі звичайного тексту на кібертекст та гіпертекст. Все це доводить, що історична пам’ять є органічною частиною постмодерну, що дозволяє створювати нові підходи для захисту та розвитку історичної пам’яті в сучасних інформаційних суспільствах. Варто зазначити, що саме постмодерність історичної пам’яті дозволяє їй змінюватись та еволюціонувати, а також зберігатись в найжорсткіших умовах. Також заначимо, що новизна даної роботи полягає в тому, що вона уточнює важливість розуміння історичної пам’яті саме як частини посмодерності, адже зазвичай в роботах присвячених історичній пам’яті описується саме заміна зацікавленості дослідників з історії події на історію людини, але не описується яким чином пам’ять вписується в постмодерну сучасність.
Посилання
Аляйда Ассман. Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті. Пер. з нім. К. Дмитренко, Л.Доронічева, О.Юдін. Київ : Ніка-Центр, 2014. 440с.
Колективна пам’ять, примирення і міжнародні відносини: Колективна монографія, наук. ред. Н. Масловські, А. Шептицький; наук. ред. укр. видання А. М. Киридон, С. С. Троян; пер з польськ. В. Ф. Саган. Київ : Ніка-Центр, 2023. 200с.
Шацька Барбара. Минуле – пам'ять – міф. Пер. з пол. Олесь Герасим, наук. ред. Андрій Павлишин. Чернівці : Книги – ХХІ, 2011. 248 с.
Вельш Вольфґанґ. Наш постмодерний модерн. Пер. з нім. А.Л. Богачова, М. Д. Кулатаєвої, Л. А. Ситніченко. Київ : Альтерпрес, 2004. 328 с.
Корж Г. Постмодерністська трансформація історичної пам'яті Світогляд - Філософія – Релігія : Зб. наук. пр. Суми : ДВНЗ "УАБС НБУ", 2011. № 1(1)
Анкерсміт Франклін. Постмодерністська «приватизація» минулого. пер. з анг. І. Реброва, В. Склокін Україна модерна. Київ : Критика, 2009. № 4 (15). С. 246–272.
Бауман Зиґмунт. Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства. Пер з англ. І. Андрущенка. Київ : Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”. 2008. 109 с.
Дельоз Жіль, Ґватарі Фелікс. Щό таке філософія?. Пер. з франц. Я.Тарасюк. Київ : Астролябія, 2015. 270 с.
Бодріяр Жан. Симулякри і симуляція. Пер з франц. В. Ховхун. Київ : Видавництво Соломії Павличко “Основи”. 2004. 230 с.
Jameson Fredric. Postmodernism, or, The cultural logic of late capitalism. Durham : Duke University Press. 1991. p. 438.
Дельоз Жіль, Ґватарі Фелікс. Капіталізм і шизофренія : Анти-Едіп. Пер. з франц. О.Шевченка. Київ : КАРМЕ – СІНТО,1996. 384 с.
Ліотар Жан-Франсуа. Ситуація постмодерну. пер. з франц. Ю. Джулай. Філософська і соціологічна думка. 1995. Вип. 5-6. С. 15-38
Киридон А. Гетеротопії пам’яті : Теоретико-методологічні проблеми студій пам’яті. Київ : Ніка-Центр, 2016. 320 с.
Сміт Е. Нації та націоналізм у глобальну епоху. Пер. з англ. М. Климчука і Т. Цимбала. Київ : Ніка-Центр. 2013. 278 с.
Додонов Р. О. Трансформація концепту «історична пам’ять» у постмайданній Україні. Культурологічний вісник. Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. 2017. Вип. 38. Том 2. С. 25–32.
Шизофренія URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D1%84%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%8F
Коннертон Пол. Як суспільства пам’ятають. Пер. з англ. С.Шліпченко. Київ : Ніка-Центр, 2013. 184 с.
Halbwachs Maurice. La mémoire collective. Presses Universitaires de France. Paris, 1968. 205 р.
Татаренко А. Л. «Гіпертекст», «гіпертекстуальність», «ергодична література» : походження та окремі аспекти функціонування термінів. Studia Slovakistica : збірник науков.статей / упор.і відп.ред.: С. Пахомова, Я. Джоганик. Ужгород : О. Гаркуші, Вип. 11 : Елімінація мовних бар'єрів. 2011. С. 102-116.
Завадський Ю. Кібертекст і ергодична література: типологічна модель мережевої літератури Еспена Дж. Аарсета. Studia Methodologica. 2005. №16. С.54-59.
Агеєва Віра. Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ початку XX століття. Київ : Віхола. 2023. 408 с.
Загін Кіноманів. Радянська пропаганда про УКРАЇНУ в кіно URL: https://youtu.be/UMMe0KV14NA?si=vKjsVzuH_j7z9o6L (дата зверення 03.06.2022)
Винайдення традиції. За ред. Е. Гобсбаума та Т. Рейнджера. Пер. з англ. М. Климчука. Київ : Ніка-Центр, 2015. 444 с.
Андерсен Б. Уявлені спільноти. Київ : Критика, 2001. 272 с.
Снайдер Тімоті. Шлях до несвободи : Росія, Європа, Америка. перекл. з англ. Г.Герасим. Львів : Човен, 2020. 392 с.
Нора П'єр. Теперішнє, нація, пам'ять. пер. із фр. А. Рєпи. Київ : ТОВ «Видавництво «Кліо», 2014, 272 с.
Вітґенштайн Людвіґ. Логiко-фiлософський трактат. URL:http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/vitgen.html (звернення 14.01.2024)
Deleuze Gilles, Guattari Felix. A Thousand Plateaus Capitalism and Schizophrenia translator B. Massumi. Minnesota:University of Minnesota Press. 1987. P. 632
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".