КОНЦЕПЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА: ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2024-18-95-08Ключові слова:
інформація, інформаційне суспільство, філософська антропологія, особистість, постіндустріалізм, економікоцентризм, мережеві спільнотиАнотація
Стаття присвячена аналізу проблеми інформаційного суспільства в контексті філософсько-антропологічного підходу. Метою дослідження є здійснення філософсько-антропологічної рефлексії феномену людини інформаційної доби крізь призму системи концепцій інформаційного суспільства. Використання антропологічного принципу, як базового для осмислення феномену людини, відповідає викликам цифрової епохи. Перспективи людини у диджиталізованому світі є важливим дослідницьким завданням, що сприятиме відповіді на питання, яким є антропологічний суб’єкт у ХХІ столітті, і чи залишається він виключно антропологічним. За результатами дослідження можна дійти висновку, що явно концептуально недостатніми є економікоцентричні концепції. Крім того, переважна більшість концепцій інформаційного суспільства є нео-просвітницькими: збільшення ролі інформації в соціально-політичному і економічному житті сприймається як позитивний фактор, що сприяє вдосконаленню відповідних суспільних підсистем, реалізації принципу справедливості, оскільки інформація є невичерпним ресурсом. Втім, дещо менше акцентується «темна сторона» інформаційного суспільства, де використання інформаційних технологій, стає інструментом вчинення злочинів. Важливою ознакою інформаційного суспільства є трансформація традиційних соціальних структур в напрямку мережевих. З одного боку, ця тенденція є позитивною, оскільки сприяє зниженню рівня соціальної напруги, за рахунок того, що людина інформаційної доби фактично соціалізується у безлічі мікросоціальних мережевих спільнот. Водночас, це сприяє формуванню «розщеплення особистості», своєрідній «мережевій шизофренії», коли людина втрачає цілісність уявлення про себе, оскільки повсякчас здійснює своєрідну мульти-самопрезентацію. Людина інформаційної епохи є надзвичайно складним і суперечливим феноменом, філософько-антропологічна рефлексія якого вимагає звернення до концептуального апарату теорій інформаційного суспільства. Перспективи людини у диджиталізованому світі є важливим дослідницьким завданням, що сприятиме відповіді на питання, яким є антропологічний суб’єкт у ХХІ столітті, і чи залишається він виключно антропологічним.
Посилання
Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства. Сучасна зарубіжна соціальна філософія. Київ : Либідь, 1996. С. 194–251.
Воронкова В. Г., Романенко Т. П., Андрюкайтене Р. Ґенеза від інформаційного суспільства до “smart-суспільства» в контексті історичної еволюції сучасного світу: теоретико-концептуальний контекст. Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник». 2017. Вип. 116. С. 128–133.
Данильян О.Г., Дзьобань О.П. Людина в інформаційному суспільстві: проблема моральної ідентифікації. Вісник НУ «Юридична академія ім. Ярослава Мудрого». Серія: Філософія. 2019. № 1. С. 8–20.
Дзьобань О. П. Засоби масової комунікації в контексті інформаційної безпеки: діяльнісні й функціональні аспекти. Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. 2005. Вип. 2 (23). С. 37–43.
Жидкова О.О. Проблеми ідентифікації особистості в інформаційному суспільстві. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. 2011. № 980. С. 66–70.
Кириченко В.В. Особистість у сучасному інформаційному суспільстві : монографія. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2020. 245 с.
Кремінь В.Г. Особистість в інформаційному суспільстві. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2017. № 10. С. 5–9.
Мельник О.Л. Інформаційне суспільство та суспільство знань – становлення та розвиток понять. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка : зб. наук. праць. 2007. № 2 (20), Ч. 2. С. 57–60.
Тоффлер Е.Третя Хвиля. Київ : Вид. дім «Всесвіт», 2000. 480 с.
Шанідзе Н. О. Проблема життєтворчості особистості в інформаційному суспільстві: соціально-філософський аспект. «Інформаційні технології : наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я» (MicroCAD–2010) : тези доповідей 18-ї Міжнародної наук.-практ. конференції (12–14 травня 2010 р.) Харків : НТУ «ХПІ», 2010. С. 313
Castells M. The Rise of the Network Society, The Information Age: Economy, Society and Culture Vol. I. Cambridge, Massachusetts; Oxford, UK : Blackwell. 1996. 625 p.
Castells M. Materials for an exploratory theory of network society. British Journal of Sociology. 2000. № 51. P. 5–24.
Fukuyama F. Trust: The Social Virtues and the Creation of Prosperity. New York : Free Press, 1995. 480 p.
Giddens A. Social Theory and Modern Sociology. Cambridge : Polity, 1987. 312 p.
Machlup F. The Production and Distribution of Knowledge in the United States. Princeton : Princeton University Press, 1962. 468 p.
Masuda Y. Hypothesis on the genesis of homo intelligens. Futures. Guilford, 1985. Vol. 17. № 5. P. 479–494.
Masuda Y. The Information Society as Postindustrial Society. Washington : World Future Soc., 1983. 320 p.
Stonier T. The Wealth of Information: A profile of the post-industrial economy London Thames Methuen, 1983. 224 p.
Webster F. Theories of the Information Society. London : Routledge, 2006. 380 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".