ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ПАТЕНТНЕ ПРАВО

Анотація

За словами професора Клауса Шваба, засновника та керівника Всесвітнього економічного форуму, нові технології, що швидко розвиваються, взаємопов’язані та доповнюють одна одну у фізичній, біологічній та цифровій сферах. У 2025 році, за оцінками, попередній обсяг інвестицій у розвиток і вдосконалення цих технологій, включаючи щорічний приріст їх вартості, який зазвичай досягає 50 %, зросте до 35–50 мільярдів доларів США. Важливо підкреслити, що за останні роки кількість патентних заявок, пов’язаних зі штучним інтелектом, значно зросла. Огляд, проведений Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, зазначає, що з моменту появи штучного інтелекту в 1950-х роках винахідники подали майже 340 000 патентів. Патентні заявки та опубліковані понад 1,6 мільйона наукових публікацій на тему ШІ. З метою підвищення конкурентоспроможності Європи у сфері досліджень та впровадження штучного інтелекту Європейська Комісія у 2018 році опублікувала Європейську стратегію штучного інтелекту, в якій були визначені наступні цілі: сприяння впровадженню штучного інтелекту в усіх сферах економіки, підвищення технологічної та промислової спроможності Європейського Союзу та підготовка до економічних і соціальних змін, таким чином гарантуючи належне функціонування правових та етичних систем. Також у тому ж році, тобто у 2018 році, за рішенням Європейської комісії було створено Європейський альянс зі штучного інтелекту для об’єднання різноманітних дискусій та залучення до участі компаній, організацій споживачів, профспілок та представників громадянського суспільства. У 2020 році Єврокомісія представила амбітну програму, опубліковану в Білій книзі, суть якої полягала у створенні загальноєвропейського підходу до штучного інтелекту. Штучний інтелект і комп’ютерні системи на його основі давно використовуються в більшості галузей промисловості для автоматизації та модернізації всього виробництва. Однак сьогодні ці системи набувають широкого застосування і в комерційних галузях. За словами Р. Еббота, професора права та медичних наук Університету Суррея у Великій Британії, нещодавно штучний інтелект зміг самостійно створювати винаходи, які потенційно можуть бути захищені патентами. Незважаючи на це, багато країн вимагають, щоб фізична особа, яка подає заявку на патент, була вказана як винахідник, але досі не з’явилося законодавчої бази для регулювання правової охорони винаходів, створених за допомогою штучного інтелекту (Abbot, 2019). Поточні дебати також вплинули на Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ), метою якої є збалансована та ефективна міжнародна система захисту інтелектуальної власності, яка заохочує інновації та творчість. Організація запросила всі країни-члени взяти участь у політичних дебатах щодо впливу штучного інтелекту на права інтелектуальної власності. Третя сесія обговорювала найважливіші питання патентного права: чи буде результат інтелектуальної діяльності, коли об’єкт має всі характеристики патентного права, але автономно створений штучним інтелектом? Хто буде володіти правами інтелектуальної власності на створений винахід? Під час дискусії свої позиції висловили Естонія, Латвія та Польща, а ось Литва на цю тему поки не висловлювалася. Підсумовуючи, важливість теми, розглянутої в цій науковій статті, випливає з постійно стрімкого прогресу технологій штучного інтелекту. Цей прогрес дає можливість штучному інтелекту функціонувати як винахідник, створюючи інновації без втручання людини. Враховуючи триваючі технологічні зміни, пропонується оновити системи патентного права та прагнути збалансувати інтереси суспільства та розробників штучного інтелекту. Проблемне питання: чи можна визнати штучний інтелект винахідником у контексті патентного права? Мета статті: дослідити вплив штучного інтелекту на патентне право. Об’єкт: аналіз правової системи патентів, на регулювання якої впливає штучний інтелект. Завдання:1. Вивчити концепцію винаходу та порівняти умови патентування у вибраних різних юрисдикціях; 2. Проаналізувати поточний вплив штучного інтелекту на патентне законодавство Литви та визначити проблеми; 3.вказати подальші перспективи застосування штучного інтелекту для вдосконалення нормативно-правових актів. Методи: лінгвістичний (лінгвістичний) – допомагає зрозуміти справжній зміст вживаних понять і виразів; системність – допомагає вивчати патентне право у взаємодії з іншими правовими системами; порівняльний – використовується для порівняння патентних джерел Литви з патентним законодавством і судовими рішеннями Європи та інших країн; логічний – цілісний у викладенні висновків та узагальненнях думок.