ФІЛОСОФІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПОСТМОДЕРНОЇ ЕПОХИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2023-16-93-06Ключові слова:
ідентичність, постмодернізм, глобалізація, система, мова, нація, суспільство, особистість, цінностіАнотація
Питання ідентичності актуальні для усіх типів суспільств, оскільки вони є внутрішнім, підсвідомим джерелом і потужним двигуном існування соціальної групи, держави, нації. Поряд з цим ідентичність виступає життєвонаповнюючим орієнтиром у формуванні та становленні особистості. Тому виникає науковий інтерес дослідження особливостей національної ідентичності в умовах глобалізації постмодерної епохи. Мета дослідження: розгля- нути та теоретично обґрунтувати особливості постмодерної ідентичності Я, апелюючи до глобалізації. Зазначена мета визначає наступні завдання: розглянути постмодернізм як епоху нових можливостей ідентичності Я; розкрити значення мови у процесі ідентичності в умовах глобалізації. Результати дослідження. Встановлено, що постмодерна епоха створила широкий спектр ідентичностей, з якими людина у процесі життя знайомиться і в результат обираю свою, ту яка їй більше імпонує, ту в якій вона відчуває себе комфортно. Для більш глибшого розуміння сутті ідентичності в різних типах суспільства у досліджені аналізуються особливості ідентичності у відкритих та закритих типах суспільств. Доведено, що в закритих типах суспільств Я ототожнює себе з Іншим при цьому відбувається втрата самого Я як суб’єкта і утворюється МИ. Чого не можна сказати про відкриті суспільства, які в умовах глобалізації дають можливість обирати Я ідентичність по відношенню до Іншого створивши Ми і при цьому не втративши свого Я. У такому випадку мова іде не про повну ідентичність Я, а лише часткову, що зорієнтована на цінності, фактори, процеси та інші соціальні, культурні фактори. У цьому випадку Я постає як збірне, а не цілісне утворення. Діяльність такого Я є діалектичною і культурно дезорієнтованою й спрямованою на самозбереження. Для об’єктивного висвітлення проблеми були використанні такі методи: діалектичний, культурологічний, біхевіористичний, психоаналітичний та порівняльний. Використання зазначених методів дозволили зробити висновки, що постмодерна епоха створила широкі можливості для ідентичності, зруйнувавши принцип моно- на користь полікультури, створені історично ціннісно-орієнтуючі та сенсожиттєві пріоритети ідентичності в умовах глобалізації розчиняються, переосмислюються і подекуди втрачають свою сутність. Національна ідентичність зазнає кризи і утворюється транснаціональна, глобальна, мобільна, цьому сприяє державна підтримка у оволодінні англійської мови (має відношення до неангломовних країн зі слабкою економікою). За таких умов у процесі ідентичності Я з Іншим і утворення МИ, Я постає збірним, фрагментарним, що на особистісному рівні призводить до збентеження і тимчасовості. Враховуючи економічні, соціальні, політичні фактори, що є об’єктивними у країнах з низьким рівнем економічного розвитку, фінансової та правової стабільності у процесі ідентичності Я домінуючими стають матеріальні цінності і блага. Практична цінність дослідження полягає у переосмислення сутті ідентичності Я в умовах глобалізації постмодерної епохи та можливості уникнення крайнощів у державницькій політиці по відношенню до національного.
Посилання
Вельш Вольфган. Наш постмодерний модерн: переклад з німецької А. Богач, М. Култаєвої, Л. Ситніченко. Київ, 2004. 328 с.
Гассан І. Чим є постмодернізм і чим він стане? Літературний і культурний аспекти. Американська література після ХХ століття: Матеріали міжнародної конференції (Київ, 25–27 травня 1999 року). Київ, 1999. С. 19–28.
Дерріда Ж. Лист і різноманіття: переклад з французької А. Гараджі, В. Липицького. Санкт-Петербург, 2002. 432 с.
Мозгова А. А. Конфлікти в цифрову добу: проблеми суб’єктності та ідентичності. Філософія. 2019. Вип. 41. С. 129–136.
Носова Ганна. Просторові ідентичності епохи модерну та постмодерну. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія». 2018. № 21. С. 8–16.
Поліщук О. С., Дудченко В. С. Українська ідентичність у гетерогенних європейських колективних діях. Антропологічні виміри філософських досліджень / Anthropological Measurements of Philosophical Research. 2023. Вип. 23. С. 34–43.
Фенвес П. Іншість та ідентичність, постмодерні теорії. В Енциклопедії філософії Routledge. Тейлор і Френсіс. 1998. URL: https://www.rep.routledge.com/articles/thematic/alterity-and-identity-postmodern-theories-of/v-1. DOI: 10.4324/9780415249126-DE021-1 (дата звернення: 19.08.2023).
Featherstone Mike. Undoing Culture: Globalization, Postmodernism and Identity. London : Sage Publications Ltd, 1995. 192 p.
Hall St. Introduction: Who needs “Identity”? Hall St. Question of cultural identity. London, 2001. P. 1–17.
Jing Yin. Beyond postmodernism: a non-western perspective on identity. Journal of Multicultural Discourses. 2018. Volume 13. Р. 193–219. DOI: https://doi.org/10.1080/17447143.2018.1497640.
Sarup Madan. Identity, Culture and the Postmodern World. Edinburgh: Edinburgh University Press, 1996. 208 p. DOI: https://doi.org/10.1515/9781474472272.
Smith Michael Peter. Postmodernism, Urban Ethnography, and the New Social Space of Ethnic Identity. Smith Michael Peter. Explorations in Urban Theory. 2017. 34 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".