ФІЛОСОФСЬКО-РЕФОРМАТОРСЬКІ ІДЕЇ ФРАНЦІЇ КІНЦЯ ХХ СТ.
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2023-14-91-05Ключові слова:
ризома, постмодернізм, шизоаналіз, влада, декалькоманіяАнотація
У даній роботі дається аналіз основним реформаторським ідеям французьких мислителів епохи постмодернізму та їх вплив на світову філософську парадигму. Філософія постала в новому образі, її мета і завдання набули більш глибокого сенсу у інформаційному суспільстві. Представлено теоретичні основи формування і переосмислення ризоматичної концепції будови світу та продемонстровано незворотній зв’язок модернізму та постмодернізму. Постановка проблеми. Сучасні соціокультурні трансформації спричинили істотні зміни в розумінні людського буття, що супроводжуються пошуком нових ідей та підходів до переосмислення методологічних парадигм у філософському дискурсі. Слід пам’ятати, що підґрунтя було закладено у минулому, а саме ХІХ століття в історію людства увірвалося з безмежною кількістю знакових подій та реформаторських ідей. Авторитетне місце у світовій філософії займають ідеї французьких мислителів, які намагалися пояснити різкі соціальній зміни та обґрунтувати взаємозв’язок людини і загально прогресуючих процесів. Найбільш відомі концепції постмодернізму представлено в роботах французьких філософів. Ми зосередили свою увагу на працях В. Декомба, Д. Дельоза, Ф. Гваттарі та М. Фуко. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Протягом останніх років французький постмодернізм приваблює екстравагантністю онтологічно-гносеологічного принципу світобудови. Слід відзначити, що на сьогодні українська філософська думка поки що не має фундаментальних досліджень творчості французьких мислителів, проте окремі моменти аналізуються у працях Н. Корабльової, В. Ляха, А. Мамалуя, О. Соболя, О. Хоми, С. Куцепал, В. Окорокова. Значна увага до творчості французьких мислителів у західному філософському дискурсі, зокррема праці Дж. Култера, Дж. Сміта, Дж. Болдуїна, К. Вульфа та ін. Мета статті – продемонструвати актуальність основних філософських концепцій французьких мислителів кінці ХІХ століття, показати суперечливість та неоднозначність творчого спадку В. Декомба, Д. Дельоза і Ф. Гваттарі, М. Фуко та розкрити діалектичний зміст основних категорій мислителів у їхніх працях.
Посилання
Дельоз Ж., Гваттарі, Ф. Капіталізм і шизофренія: Анти-Едіп. Київ : КАРМЕ-СІНТО, 1996. 384 с.
Зінченко, Н. О. Французька філософія на зламі століть: (історико-філософський екскурс). Київ : Гілея. 2012. Вип. 66. С. 456–461.
Фуко М. Історія сексуальності. Жага пізнання. Харків : Око, 1997. Т. 1. 235 с.
Фуко М. Історія сексуальності. Інструмент насолоди. Харків : Око, 1999. Т. 2. 288 с.
Фуко М. Історія сексуальності. Плекання себе. Харків : Око, 2000. Т. 3. 264 с.
Фуко, М. Наглядати і карати. Народження в’язниці : пер. з фр. П. Таращук. Київ : Видавництво «Комубук», 2020. 452 с.
Dubinina V. Conceptualization of the rhetoric’s teaching traditions in the post-industrial society (using USA example). Skhid 2014. Vol. 2. P. 131–136 (6 s.)
Voronkova Valentyna, Kaganov Yuriy, Metelenko Natalia. Conceptual basis of “the digital economy forsite model”: european experience. Humanities studies: Collection of Scientific Papers / Ed. V. Voronkova. Zaporizhzhiа : Publishing house “Helvetica”, 2022. 10 (87). 9–19.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".