ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ТУРИЗМОМ В АСПЕКТІ ПАНДЕМІЇ COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2022-10-87-15Ключові слова:
COVID-19 pandemic, tourism market, tourism managementАнотація
Актуальність і новизна. Туризм визначається як “діяльність осіб, які подорожують у незвичайне середовище протягом максимум одного року поспіль з метою відпочинку, бізнесу чи інших цілей, не пов’язаних з оплачуваною діяльністю” (EBRO (OECD), 2014). Після останньої економічної кризи 2008 року туризм тільки процвітав, але все зупинилося з COVID-19. Загальні економічні втрати споживчих ринків через пандемію COVID-19 становлять близько 3,8 трильйона доларів, або 4,2% світового ВВП (Sheresheva, M., Efremova, M., Valitova, L., Polukhina, A., & Laptev, G. (2021). За словами Р. Карсокене та Л. Дромантєне [3], туристична галузь переживає найскладніший період у своїй історії через 2020 рік. 30 січня Криза COVID-19, оголошена Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), поступово загострилася. у 2020 р. 11 березня визначено як глобальна пандемія. Обмеження на поїздки, введені для припинення поширення вірусу, згубно вплинули на туристичний бізнес у всьому світі. Туризм є важливою частиною інфраструктури світової економіки, генеруючи 10% світового туризму, за даними Всесвітньої туристичної організації ООН. валового внутрішнього продукту та збереження 1 з 10 робочих місць у світі. Туристичний сектор є особливо динамічним, де швидке реагування на зміну середовища та ринку є надзвичайно важливим. Крім того, туризм є галуззю, яка найбільше постраждала від пандемії COVID-19. Наукова проблема. Вплив пандемії COVID-19 на занепад туризму як однієї з найважливіших галузей економіки. Мета статті – розкрити вплив COVID-19 на туристичну галузь. Тема: Вплив COVID-19 на туризм. Завдання. 1. Визначити вплив пандемії COVID-19 на туристичний ринок. 2. Обговоріть інновації, які можуть вивести туристичний бізнес із рецесії. Методи: аналіз, систематизація та інтерпретація наукової літератури.
Посилання
EBRO (OECD) (2014). OECD – Organisation for Economic Co-operation and Development. Internet access: https://urm.lt/default/lt/ekonomine-diplomatija/lietuva-tarptautinese-ekonominese-organizacijose/ebpo [views: 2021-10-15].
Sheresheva, M., Efremova, M., Valitova, L., Polukhina, A., & Laptev, G. (2021). Russian Tourism Enterprises’ Marketing Innovations to Meet the COVID-19 Challenges. Sustainability, 13(7).
Karsokienė, R., & Dromantienė, L. (2021). Covid-19 pandemijos įtaka pasaulio ekonomikai turizmo industrijos kontekste. Tiltai: socialiniai mokslai, 1, 186–203.
Damulienė, A. (2011). Atvykstamasis turizmas Lietuvoje: analizė ir vystimosi tendencijos. I’st international scientific conference “whither our economies” conference proceedings, 32–41.
Simanavičius, A. (2018). Turizmo rizikos suvokimas. Iš Simanavičienė, Ž. (red.), Visuomenės saugumas ir darni plėtra: Visuomenės saugumo aktualijos ir probleminiai klausimai (152–251). Kaunas. Internet access: https://www.lituanistika.lt/content/81818 [views: 2021-02-09].
Shaw D. S., Gilliom M., Ingoldsby E. M., & Nagin D. S. (2003). Trajectories leading to school−age conduct problems. Developmental Psychology, 39, 189−200.
[UNWTO] United Nations World Tourism Organisation. (2021). 2020: worst year in tourism history with 1 billion fewer international arrivals. Internet access: https://www.unwto.org/news/2020-worst-year-in-tourism-history-with-1-billion-fewer-international-arrivals [views: 2021-11-12].
Statista (2021). Tourism worldwide statistics. Internet access: https://www.statista.com/search/?q=tourism&Search=&qKat=search [views: 2021-03-09].
Brouder, P. (2020). Reset redux: possible evolutionary pathways towards the transformation of tourism in a COVID-19 world. Tourism Geographies, 22(3), 484–490.
Sheresheva, M., Efremova, M., Valitova, L., Polukhina, A., & Laptev, G. (2021). Russian Tourism Enterprises’ Marketing Innovations to Meet the COVID-19 Challenges. Sustainability, 13(7), 3756.
Fialova, V., & Vasenska, I. (2020). Implications of the COVID-19 Crisis for the Sharing Economy in Tourism: The Case of Airbnb in the Czech Republic. Ekonomickomanazerske spektrum, 14(2), 78–89.
Messori, S. & Escobar, S. D. (2021). COVID-19 the day after: smart Tourism technologies to improve the Tourism Industry. Journal of tourism intelligence and smartness, 4(2), 239–255.
Hall, C. M., Scott, D., & Gössling, S. (2020). Pandemics, transformations and tourism: be careful what you wish for. Tourism Geographies, 22(3), 577–598.
Nunes, S., & Cooke, P. (2020). New global tourism innovation in a post-coronavirus era. European Planning Studies, 29(1), 1–19.
Amankwah-Amoah, J., Khan, Z., & Wood, G. (2021). COVID-19 and business failures: The paradoxes of experience, scale, and scope for theory and practice. European Management Journal, 39(2), 179–184.
Camilleri, M. A. (2018). The Tourism Industry: An Overview. In Travel Marketing, Tourism Economics and the Airline Product. Cham, Switzerland: Springer Nature. Internet access: https://www.researchgate.net/profile/Mark_Camilleri/publication/319085432_The_Tourism_Industry_An_Overview/links/5bbafc26299bf1049b7496a5/The-Tourism-Industry-AnOverview.pdf?origin=publication_detail [views: 2021-02-14]
Benur, A. M., & Bramwell, B. (2015). Tourism product development and product diversification in destinations. Tourism Management, 50, 213–224.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".
