МЕРЕЖЕВА ЕКОНОМІКА ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ У КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЇ ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА ВІД 1G ДО 5G
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2022-10-87-13Ключові слова:
цифрова трансформація економіки, цифрові технології, ефективність, мережі, ефективність цифровізації, 5GАнотація
Актуальність дослідження мережевої економіки як чинника підвищення ефективності цифровізації у контексті розвитку цифрового суспільства не викликає сумнівів, так як на наших очах розгортається еволюція мереж від 1G до 5G і проникає у багато сфер економіки – розумний дім, розумне місто, розумна фабрика, розумний склад, розумне будівництво тощо. Мережі – це, у якомусь розумінні, транспортний засіб, завдяки якому товари, послуги та інформація й інновації дістаються з точки А в точку Б. Мета дослідження – виявити еволюцію мережевої економіки як чинника підвищення ефективності цифровізації у контексті еволюції від 1G до 5G. Методологічна основа дослідження визначається комплексом філософських, спеціальних і загальнонаукових методів, серед яких слід виділити системну методологію, яка представляє аналіз концепту «мережі» як складного соціального та економічного феномена; структурно-функціональний метод, що розкриває структуру феномена мережі та його структурні компоненти; Agile-методологію, яка використовує метод SCRUM, спрямований на розв’язання та застосування тотального програмного забезпечення та вирішення бізнес-питань Результат дослідження. 1. Проаналізувано концепт «мережі» як чинника розвитку інформаційної революції. 2. Розкрито еволюцію мереж до 5G, що представляє собою технологічну перевагу і ключовий ресурс більшості індустрій цифрового суспільства. 3. Досліджено напрямки розвитку 5G за основним призначенням та базовими можливостями послуг. 4.Сформульовано завдання цифрової трансформації платформенних сервісів галузей економіки. 5. Продемонстровано використання 5G у контексті розвитку розумного складу, розумного аеропорту, розумного будівництва. Суттєва перевага мережевої економіки як чинника підвищення ефективності у контексті еволюції мереж від 1G до 5G, сприяє розвитку цифрової економіки, в основі якої розумне виробництво.. Напрями удосконалення мереж – це задоволення потреб людини у цифровому суспільстві. Платформенні сервіси дозволяють швидко створювати та впроваджувати цінні програми для найрізноманітніших споживачів, вирішуючи базові технічні завдання будь-якої галузевої цифровізації.
Посилання
Аппело Юрген (2019). Менеджмент 3.0. Agile-менеджмент. Лідерство та управління командами». Харків : Ранок : Фабула. 432.
Аль-Халілі Джим. Що далі? Все, що наука знає про наше майбутнє / пер. з англ. М.Климчука. Київ : Кі Фонд Медіа, 2018. 248 с.
Бріньолфссон Е., & Макафі Е. Друга епоха машин: робота, прогрес та процвітання в часи надзвичайних технологій. Київ : FUND, 2016. 236 с.
Браян Крістіан, & Том Гріффітс. Житття за алгоритмами. Як робити раціональний вибір. Київ : Наш формат, 2020. 376 с.
Бостром Нік (2020). Суперінтелект. Стратегії і небезпеки розвитку розумних машин / пер з англ. Антон Ящук, Антоніна Ящук. Київ : Наш формат. 408 с.
Вебб Емі (2020). Як ІТ-гіганти та їхні розумні машини можуть змінити людство / пер. з англ. І. Возняка. Харків : Віват. 352.
Воронкова Валентина, Никитенко В.А., Андрюкайтене Регина, & Олексенко Роман. Искусственный интеллект как главная решающая сила, которая может изменить человечество. Ежеквартальный немецкий научный/научно-популярный Вестник «Результаты работы ученых»; Социология, Криминология, Философия, Политология. Том.2 №6. 2021. С. 3237.
Voronkova, V., Nikitenko, V., Oleksenko, R., Cherep, O., Andriukaitiene, & R., Briki, I. (2021) Digital paradigm of economy and management in the conditions of global human transformation. Technology Transfer: Innovative Solutions in Social Sciences and Humanities. 4. 37–40.
Воронкова В.Г., & Нікітенко В.О. Інформаціоналізм як теоретична основа удосконалення соціально-відповідального суспільства. Соціально-відповідальне суспільство: український та європейський контекст розвитку : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (10 грудня 2021р.) Таврійський державний агротехнологічний університет імені Дмитра Моторного. Мелітополь : ФОП Однорог Т.В. 2021. С. 294296.
Воронкова В.Г., Бугайчук О.В., & Нікітенко В.О. Філософія креативної економіки як дисципліна і новий науковий напрямок. X наукова конференція «НАУКОВІ ПІДСУМКИ 2021. Київ, 2021.
Гемел Гері Заніні Мікел (2021). Людинократія. Створення компаній, у яких люди – понад усе / пер. з англ. Дмитро Крожедуб. Київ : Лабораторія. 336.
Діамандіс Пітер & Котлер Стівенс (2021). Майбутнє ближче, ніж здається. Як технології змінюють бізнес, промисловість і наше життя / пер. з англ. Дмитро Кожедуб. Київ : Лабораторія. 320 с.
Діксон Патрік (2021). Майбутнє (майже) всього. Як зміниться світ протягом наступних ста років / пер. з англ. І.Возняка. Харків: Віват. 432 с.
Келлі Кевін. Невідвортне. 12 технологій, що формують наше майбутнє / пер. з англ. Наталія Валевська. Київ : Наш формат, 2018. 304 с.
Мартін Роберт (2021). Чистий Agile: назад до основ /пер з англ. В. Луненко. Харків : Вид-во «Ранок»: Фабула. 224.
Мічіо Кайку (2017). Фізика майбутнього. Як наука вплине на долю людства і змінить наше повсякденне життя у ХХ1 сторіччі. Львів : Літопис. 432.
Нікітенко В. Креативний клас як чинник удосконалення людського капіталу у контексті розвитку смарт-освіти. Humanities studies: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhiа : Zaporizhzhia National University. 2021. № 7(84). C. 22–30.
О’ Райлі Тім. Хто знає, яким буде майбутнє / Пер. з англ. Юлія Кузьменко. Київ: Наш формат. 2018. 448 с.
Олтрейд Дагого (2021). Від Айнштейна до штучного інтелекту: наука і технології, що змінили світ / пер. з англ. І.Возняка. Харків: Віват. 368.
Олексенко Р. І. Формування економічної культури майбутнього підприємця. Гілея: науковий вісник: Збірник наукових праць. 2013. Вип. 68 (№1). С. 516–520.
Олексенко Р. І. Формування концепції креативної особистості як фактор креативно-знаннєвої економіки в умовах викликів глобалізації аспект. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2017. Вип. 71. С. 118–126.
О’Ніл Кейт (2020). BIG DATA. Зброя математичного знищення. Як великі дані збільшують нерівність і загрожують демократії / пер. з англ. О. Калініної. Київ : Форс Україна. 336.
Скіннер Кріс. Людина цифрова. Четверта революція в історії людства, яка торкнеться кожного / пер. з англ. Г. Якубовська. Харків : Вид-во «Ранок»: Фабула, 2020, 272 с.
Стайнер Крістофер. Тотальна автоматизація. Як комп’ютерні алгоритми змінюють життя / пер. з англ. Олександр Лотоцький. Київ : Наш формат, 2018. 280 с.
Управління сталим розвитком промислового підприємства: теорія і практика: колективна монографія / За ред. д. філософ. н., проф. Воронкової В. Г., д.е.н., проф. Метеленко Н. Г.; МОН України, ЗНУ ІННІ. Запоріжжя : «Видавничий дім «Гельветика», 2021. 586 c.
Формування сучасних концепцій менеджменту організацій та адміністрування в умовах цифровізації : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю створення кафедри менеджменту організацій та управління проектами 23–24 вересня 2021 року / ред.-упорядник д.філософ.н., проф. В. Г. Воронкова. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика», 2021. 706 с.
Флорида Річард. Homo creatives. Як новий клас завойовує світ / пер. з англ. Максим Яковлєв. Київ : Наш формат, 2018. 432 с.
Форд Мартін. Пришестя роботів. Техніка і загроза майбутнього / пер. з англ. Володимир Горбатько. Київ : Наш формат, 2016. 400 с.
Швабс Клаус. Четверта промислова революція, Формуючи четверту промислову революцію. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. 416 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".
