АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ ІНТЕГРАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ І ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ЯК ЗАПОРУКИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ У ФАХІВЦІВ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2020-5-82-07Ключові слова:
інтеграція, екологічна і технічна освіта, екологічний світогляд, екологічна компетентністьАнотація
Актуальність проведеного аналізу у тому, що глобальна екологічна криза, в умовах якої існує людство, є наслідком впливу багатьох факторів і насамперед егоцентричного, споживацького відношення до навколишнього природного середовища. Виробництво матеріальних благ зумовило широке впровадження нових технологій, які паралельно з позитивними результатами спричинили значне негативне антропогенне навантаження на природу і надкритичну експлуатацію людиною природних багатств. Але є ще одна дуже вагома причина екологічної кризи – це недостатній рівень екологічної освіти і виховання, загалом екологічної свідомості переважної більшості мешканців нашої планети. Зважаючи на це, підготовка фахівців із відповідним рівнем екологічних знань, екологічної свідомості та світогляду на основі нових критеріїв оцінки взаємовідносин людського суспільства й природи має стати одним з найпотужніших важелів у розв’язанні надзвичайно гострих екологічних і соціально-економічних проблем сучасної України. Мета статті – проаналізувати засади процесу інтеграції екологічної і технічної освіти з обов’язковим врахуванням екологічної складової освіти майбутніх фахівців інженерно-технічних спеціальностей, для формування у них екологічного світогляду. Методологія – використання аналітичного методу досліджень, як способу теоретичного засвоєння дійсності та побудови практичної діяльності. Результат. У результаті проведеного аналізу розглянуті екологічні проблеми України, як передумови необхідності формування екологічного світогляду у майбутніх фахівців. Запропоновані можливі підходи до інтеграції екологічної та технічної освіти, як основи формування екологічного світогляду у інженерно-технічних фахівців. Проаналізовані засади екологізації технічної освіти і формування екологічної компетентності молодого спеціалістаПосилання
KontseptualnI osnovi formuvannya ekologIchnogo mislennya ta zdIbnostey lyudini buduvati garmoniyni vidnosini z prirodoyu : kolektivna monografiya (2000) / red. M.I. Drobnohod, F.V. Volvach, S.I. Ivanenko. Kiiv : MAUP. 76.
Sulatskova, O. F. (2009). Ekologichna sistema osviti i vihovannya yak efektivniy shlyah formuvannya ekologichnoyi kulturi. Naukoviy visnik Volinskogo natsionalnogo universitetu Im. Lesi Ukrayinki : Filosofski nauki. № 19. 37–40.
TeorIya i metodika vihovannya : formuvannya ekologichnoyi kulturi molodshih shkolyariv : navch.-metodich. posibnik (2013) / N.O. Matveeva. Ivano-FrankIvsk. 147.
Belokon, K. V.(2015). Povyishenie ekologicheskoy bezopasnosti predpriyatiy elektrodnogo proizvodstva putyom kataliticheskogo obezvrezhivaniya gazovyih vyibrosov. Vestnik Harkovskogo natsionalnogo avtomobilno-dorozhnogo universiteta. 2015. Vyip. 70. 42-49.
Belokon, K. V., Manidina. E. A., Kuranova, Ya. O. (2018). Doslidzhennya vplivu vikidiv metalurgiynih pidpriemstv na zabrudnennya atmosfernogo povitrya m. Zaporizhzhya. MetalurgIya. Vip. 1 (39). 136-140.
Belokon, K. V., Mihaylutsa, O. M., Zanuda, T. O., Taraban, E. V. (2019). Prognozuvannya rozsiyuvannya v atmosfernomu povitri vikidiv promislovih pidpriemstv, scho mistyat oksid vugletsyu i vuglevodnI. Zbirnik naukovih prats Dniprovskogo derzhavnogo tehnichnogo universitetu (tehnichnI nauki). № 2 (35). 104-109.
Matukhno, E., Belokon, K., Shatokha, V., Baranova, T. (2019). Ecological aspects of sustainable development of metallurgical complex in Ukraine. Procedia Environmental Science, Engineering and Management. Vol. 6. № 4. 671-680.
Shatokha V., Matukhno E., Belokon K., Shmatkov G. (2020). Potential Means to Reduce CO2 Emissions of Iron and Steel Industry in Ukraine Using Best Available Technologies. Journal of Sustainable Metallurgy. № 6. 451–462.
Belokon, K.V., Kuranova, Ya.O. (2018). Analiz ta otsinka riziku dlya zdorov’ya naselennya mista ZaporIzhzhya vid zabrudnennya atmosfernogo povitrya vikidami promislovih pidpriemstv. 5-y Mizhnarodniy kongres «Zahist navkolishnogo seredovischa. Energooschadnlst. Zbalansovane prirodokoristuvannya»: zb. Materialiv, 26–29 veresnya 2018 r. LvIv: LvIvska polItehnIka.38.
Belokon, K.V. (2015). Otsinka riziku dlya zdorov’ya naselennya vid zabrudnennya atmosfernogo povitrya mista Zaporizhzhya vikidami avtotransportu. Zbirnik naukovih prats Dniprodzerzhinskogo derzhavnogo tehnichnogo universitetu (tehnichni nauki). Vip. 2(27). 200-205.
Belokon, K. V., Yaskevich, Ya. O. (2017). Analiz ekologichnoyi bezpeki vikidiv, scho mistyat oksid vugletsyu i vuglevodnI, promislovih pidpriemstv Zaporizkogo regionu. Eko Forum – 2017: zb. tez dop. i spetsializovanogo mizhnarodnogo Zaporizkogo ekologichnogo forumu, 30 travnya – 1 chervnya 2017 r. Zaporizhzhya: Zaporizka torgovo-promislova palata. 6-8.
Bobylev, V. P., Matukhno, O. V., Turishchev, V. V., Belokon, K. V.(2014). Methodical approach for selection of design parameters of electrodialisys diaphragmless apparatus for regeneration of electrolytecontaining solution. Metallurgical and Mining Industry. Vol. 5. Issue 2. 77-80.
Shmaley, S. V. (1999). Ekologichna osobistIst : monografiya. Kiiv : Biblioteka ofitsiynih dokumentIv. 232.
Troyitska, O. O., Belokon, K. V., Manidina E. A. (2019) Dosvid formuvannya profesiynih kompetentsIy «ekologiv» za dopomogoyu perspektivnih ekologichnih doslidzhen. Materiali II Vseukrayinskoyi naukovo-praktichnoyi konferentsiyi (m. Kropivnitskiy, 21 bereznya 2019 r.), TsDPU. 334. 4-5.
Troyitska, O. O., Berenda, N. V., Tkalich, I. O. (2020). Integratsiya ekologichnoyi ta tehnichnoy osviti – zaporuka ekologichno zbalansovanogo rozvitku nashoyi derzhavi. Tezi dopovidi I Mizhnarodnoyi naukovo-praktichnoyi Internet-konferentsiyi «Integratsiya osviti, nauki ta biznesu v suchasnomu seredovischi : zimovi disputi» (6-7 lyutogo 2020 r.). Dnipro. 339-342.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Karina Belokon, Olena Troitska, Yevheniia Manidina, Elena Matukhno
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".
