ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ З ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ У РОБОТІ СФЕРИ ДОЗВІЛЛЯ: ЧОМУ І ЯК?
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2019-3-80-08Ключові слова:
физична активність, заходи, організатор дозвілля, проблеми, якістьжиття.Анотація
Актуальність і новизна. В умовах швидкого зростання міст і промисловості в країнах, що розвиваються, відсутність фізичної активності стає усе більш серйозною проблемою у порівнянні з економічно розвиненими країнами. Відсутність фізичної активності у країнах, що розвиваються, частково пов'язана зі швидко зростаючим населенням, зростанням економічної бідності, високим рівнем злочинності, зростаючим забрудненням повітря, відсутністю парків, тротуарів, спортивного і розважального устаткування, а також з багатьма іншими причинами. Тому потрібні складні ефективні методи поліпшення громадської охорони здоров'я, які можуть змінити звички людей у фізичній активності. Поточний рівень фізичної активності частково базується на непридатній фізичній активності у вільний час і його підвищенні під час професійної діяльності організаторами вільного часу. Через більш високий рівень урбанізації розвинулися деякі чинники, які утримують навіть організаторів дозвілля від будь-якої фізичної активності. Проблемне питання - які проблеми організації фізкультурно-оздоровчих заходівув роботі організатора дозвілля? Чи враховують організатори соціальні вигоди заходів / вплив на суспільство? Предмет дослідження - проблеми організації заходів в роботі організаторів дозвілля.
Мета статті - ідентифікувати проблеми організації заходів для організаторів дозвілля. Завдання статті: показати аспекти організації заходів з фізичної активності; проаналізувати прояв соціальних благ роботи організаторів дозвілля, проаналізувати прояв соціальних переваг роботи організатора дозвілля. Методи - аналіз і синтез, абстракція, порівняльний аналіз сприяють проникненню у складні явища і процеси сучасної реальності, пов'язані з відпочинком в умовах глобалізації. Результати: організація дозвілля і фізична активність є чинниками, сприяючими соціальну активності. Однією з цілей таких заходів з фізичної активності є поліпшення соціальних навичок. Відсутність соціальної активності є серйозною проблемою в епоху сучасних технологій. Заходи фізичної активності мають значення і можуть впливати на це негативне явище. Події такого типу спонукають людей не закриватися від суспільства у будинку перед своїми комп'ютерами або телевізорами, а швидше інтегруватися у суспільство. Заходи з фізичної активності мотивують членів суспільства до спілкування і знайомства з новими людьми. Вони також сприяють самореалізації, освітнім процесам і збереженню сім'ї як фундаментальної цінності. Крім того, події фізичної активності допомагають розвинути почуття спільності між різними людьми і мають тривалу цінність. Заходи мають унікальну можливість змінити забобони і створити соціальні зміни.Усе це можна розглядати як поліпшення якості життя.
Посилання
World Health Organisation, 2004. Physical inactivity: A Global Public health problem. Available online: http://www.who.int/dietphysi-calactivity/factsheet_inactivity/en/index.html.
Zumeras, R., 2014. Fizinio aktyvumo renginių organizavimas ir vertinimas. Vilnius: Center for Health Education and Disease Prevention, 81.
Hallmann, K., Wicker, P., Breuer, C., & Schönherr, L., 2012. Understanding the importance of sport infrastructure for participation in different sports–findings from multi-level modelling. European sport management quarterly, 12(5), 525-544.
Manxhari, S. M., 2015. The Influence of Motivation on Job Performance Case Study: Managers of Small and Medium Enterprises (SMEs), Kosovo. ILIRIA International Review, 5(2), 41-52.
Oklinskienė, M., 2008. Ikimokyklinio ir priešmokyklinio amžiaus vaikų sveikatingumo ir fizinio aktyvumo įstaigoje ir namuose tendencijų atskleidimas: tėvų ir pedagogų požiūris. Vilnius: Vilnius Pedagogical University.
Černevičiūtė, J., Strazdas, R., Jančoras, Ž., Kregždaitė, R., & Morkevičius, V., 2015. Kūrybinių industrijų plėtojimo kompleksiniai veiksniai: kolektyvinio kūrybingumo ugdymas. Vilnius: Vilnius Gediminas Technical University, 376.
Šinkūnienė, J. R., 2005. Laisvalaikio studijos ir rekreacijos administravimas. Socialinis darbas, 4(1), 122-130.
Aleksienė, V., & Ambrasaitė, R., 2014. Jaunimo kultūrų įvairovė: gatvės meno projektai kaip nusikalstamo elgesio prevencija. Socialinis ugdymas, 38(2), 68–82.
Lisauskienė, D., & Aleksienė, V. (2016). Socialinis darbuotojas kaip rekreacinės veiklos organizatorius, dirbantis su gatvėje laiką leidžiančiais jaunais žmonėmis. Visuomenės sveikata, 83-91.
Jociutė, A., & Petronytė, G., 2015. Veiksmingos vaikų ir jaunimo sveikatos stiprinimo politikos priemonės fizinio aktyvumo bei sveikos mitybos srityje vietos bendruomenių suinteresuotų grupių požiūriu. Sveikatos politika ir valdymas // Health Policy and Management, 1(8), 120–135.
Ahrens, D., 2019. Social skills do not develop en passant! The promotion of social competence in apprenticeship. In B. E. Stalder & C. Nägele (Eds.), Trends in vocational education and training research, Vol. II. Proceedings of the European Conference on Educational Research (ECER), Vocational Education and Training Network (VETNET), 8–16.
Dowson, R., & Bassett, D., 2015. Event planning and Management: A practical handbook for pr and events professionals. Kogan Page Publishers, 328.
Shone, A., & Parry, B. (2004). Successful event management: a practical handbook. Cengage Learning EMEA.
Tien, C., Lo, H-C., Lin, H-W., 2011. The Economic Benefits of Mega Events: A Myth or a Reality? A Longitudinal Study on the Olympic Games. Journal of Sport Management, 25(1), 11-23.
Mikalauskas, R., Statnickė, G., Habánik, J., & Navickas, V. (2019). Management Quality Evaluation of Sports Clubs for the Disabled Applying the Common Assessment Framework (CAF). Economics & Sociology, 12(1), 329-368.
Komskienė, D., Sinkevičius, M.K., 2014. The Expression of the Impact of Social Benefits of Sports Events on the City’s Image, in Lithuanian. Theory and practice: problems and prospects: scientific articles, 110-118.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Svagzdiene Biruta, Pupkis Algirdas
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".
