РОЛЬ МОВИ У ФОРМУВАННІ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СТУДЕНТІВ У МІЖКУЛЬТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-22-99-21Ключові слова:
філософія освіти, культурна ідентичність, міжкультурна комунікація, мовна адаптація, мовна компетентність, цифрові освітні технології, академічна мобільністьАнотація
У статті розглянуто роль мови як визначального чинника формування культурної ідентичності міжнародних студентів у міжкультурному освітньому середовищі. Зроблено акцент на філософії освіти, згідно з якою університет постає не лише як інституція для передачі знань, а й як простір для становлення особистісних цінностей та соціальних компетентностей. Виходячи з праць Ю. Габермаса та Д. Д’юї, автор наголошує на демократичних засадах університетської освіти, що передбачає розвиток громадянського мислення і здатності до толерантного діалогу. У ході дослідження проаналізовано наукові джерела, які висвітлюють проблеми мовної адаптації, мотивації до вивчення мови й попереднього досвіду мовного навчання як ключових чинників, що впливають на процес культурного самовизначення студента. Здійснено порівняльне узагальнення результатів українських та зарубіжних авторів, які виявляють позитивний вплив мовної компетентності на психосоціальне благополуччя й якість міжкультурної комунікації. Окрему увагу приділено впровадженню цифрових освітніх технологій і змішаних форм навчання, що дають змогу забезпечити персоналізований підхід та розширюють можливості для соціальної інтеграції студентів різних національностей. Представлено низку рекомендацій для університетів, спрямованих на вдосконалення освітнього середовища з погляду підтримки мовної й культурної різноманітності. Зокрема, пропонується розробляти програми мовної адаптації, активізувати організацію міжкультурних заходів і фестивалів, забезпечувати належну технічну й методичну підтримку цифрових платформ. Крім того, наголошується на необхідності створення системи психологічного та соціального менторства, яка дала б змогу оперативно реагувати на потреби міжнародних студентів і долати бар’єри в міжкультурній взаємодії. Зроблено висновок про те, що формування культурної ідентичності в університеті є комплексним процесом, де поєднуються лінгвістичні, соціальні та цифрові чинники. Саме в їхньому синергетичному поєднанні розкривається потенціал «розумної освіти», здатної забезпечити розвиток особистості в дусі демократичного, толерантного та відкритого суспільства. Окреслено перспективи подальших розвідок, зокрема поглиблений аналіз впливу цифрових технологій на формування множинних ідентичностей та розробка методологічних підходів, які б системно відображали взаємодію філософських, педагогічних і технологічних складників у процесі вищої освіти.
Посилання
Андрущенко В.П. Безальтернативна матриця освіти: «розумна освіта» як потреба і реальність ХХІ століття, Вища освіта України, 2024, №1, С. 5-10. https://doi.org/10.32782/NPU-VOU.2024.1(92).01
Бакіров В. С., Ушакова Н. І., Хижняк Л. М. Міжкультурна комунікація в університеті: історичний досвід і виклики сучасності. Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи, 2017, 39, C. 286-295.
Воронкова В.Г., Каганов Ю.О., Метеленко Н.Г. Формування цінностей цифрового суспільства і цифрової людини в умовах глобалізації та INDUSTRY 4.0. Humanities studies. 2022. Випуск 11 (88). С. 16-25.
Габермас Ю. Громадянство і національна ідентичність. Умови громадянства: Зб. ст. / Під редакцією Варта ван Стінбергена, 2005, С. 49-70, http://litopys.org.ua/rizne/haber.htm
Д’юї Д. Демократія і освіта; пер. М. Олійник, І. Босак, Г. Пехник. Львів: Літопис, 2003. 294 с.
Осадча О. Specific Features of Implementation of Intercultural Communication in the Context of Learning a Foreign Language by Medical Students. Іншомовна комунікація: інноваційні та традиційні підходи, 2024, 3, C. 311-334. https://doi.org/10.36074/ikitp.monograph-2024.11
Триняк М., Руденко С. Феномен множинної ідентичності у контексті парадигмального повороту від інструментальної до комунікативної раціональності. Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія, 2023, 3(58). С. 58-72. https://doi.org/10.21564/2663-5704.58.285641
Ушакова І. О. Розвиток міжкультурної комунікації на заняттях з англійської мови за професійним спрямуванням. Духовність особистості: методологія, теорія і практика, 2018, 3(84), C. 254-259.
Boonsuk Y., Fang F. Perennial language learners or competent language users: An investigation of international students’ attitudes towards their own and native English accents. RELC Journal, 2022, 53(1), pp. 40-55.
Guo W. Conflict resolution in intercultural communication: strategies for managing cultural conflicts. Humanit Soc Sci Commun 12, 73, 2025, https://doi.org/10.1057/s41599-025-04391-0
Jin R., Le, T. T., Vuong T. T., Nguyen T. P., Hoang G., Nguyen M. H., Vuong Q. H. A gender study of food stress and implications for international students acculturation. World, 2023, 4(1), pp. 80-94.
Kim M. A personalised autonomous model to resolve a prolonged dilemma in international students’ English language needs in higher education. Higher Education Research & Development, 2023, 42(3), pp. 603-618.
Men Q., Li W., Khan A. et al. Challenges and strategies for navigating Australian healthcare access: experience from Chinese international students. Int J Equity Health 23, 189, 2024, https://doi.org/10.1186/s12939-024-02273-6
Orsini-Jones M., Cerveró-Carrascosa A., Finardi K. R. (2022). A “Glocal” community of practice to support international ELT (English Language Teaching) students in the UK: Project BMELTET. In Handbook of Research on Teaching Strategies for Culturally and Linguistically Diverse International Students, 2022, pp. 306-325.
Peng A., Patterson M. M. Relations among cultural identity, motivation for language learning, and perceived English language proficiency for international students in the United States. Language, Culture and Curriculum, 2022, 35(1), pp. 67-82.
Ramjattan V. A. International students and their raciolinguistic sensemaking of aural employability in Canadian universities. International journal of the sociology of language, 2023, (282), pp. 159-180.
Tajvar M., Ahmadizadeh E., Sajadi H.S. et al. Challenges facing international students at Iranian universities: a crosssectional survey. BMC Med Educ 24, 210, 2024, https://doi.org/10.1186/s12909-024-05167-x
Yu Q., Brunsting N.C., Smart J. et al. Language Proficiency, Second Language Educational Experience, and Psychological Well-being Among International Students at U.S. Universities. Res High Educ 66, 3, 2025, https://doi.org/10.1007/s11162-024-09821-7
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
