ДИЗАЙН СЕРЕДОВИЩА ЯК ГАРМОНІЯ КОМФОРТУ, ЕКОЛОГІЧНОСТІ ТА ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-22-99-12Ключові слова:
дизайн середовища, міське середовище, комфорт, екологія, екомісто, «зелена архітектура», «розумне місто», сучасні технології містаАнотація
Дизайн середовища – багатовимірний векторний феномен, що включає сукупність природних і штучно створених просторів та їх предметне наповнення, що знаходяться у постійній взаємодії з людиною. Воно охоплює природні, техногенні, виробничі, екологічні і соціокультурні елементи. Сучасні міста потребують не лише комфортного проживання людини, а й розбудови промислових зон та розв’язання екологічних питань, наближаючи людину до природи і традиційної культури. Мета дослідження Основна мета статті полягає у визначенні напрямів і закономірностей формування просторово-предметного середовища, взаємозв’язків між людиною, середовищем та іншими структурно-функціональними компонентами середовища, які дають підстави вважати, що їх використання сприятиме у забезпеченні комфортних умов життєдіяльності. Методи дослідження. Важливу роль у вирішенні проблем формування просторово-предметного середовища відводиться методам наукового пізнання та методиці дослідження.. У науковому пізнанні функціонує складна динамічна цілісна система методів різних рівнів, сфер дій, спрямованості які завжди реалізуються з урахуванням конкретних умов. Системний підхід до формування предметно-просторового середовища відображений широко у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях. Використовуються методи структурного, системного і структурно-функціонального аналізу. Доведено, що міське середовище – це комплекс різних факторів та умов, які управляють людиною та якими керує людина. Комфортне міське середовище – це певний стан міського середовища, що якісно відрізняється від міського середовища, що задовольняє всі потреби громадян. Під розвитком екології міста мається на увазі створення таких умов існування міста, які не шкодитимуть природі, що оточує його, а також тим біогеоценозам, які знаходяться всередині самого міста. Сучасні технології дозволяють ефективно моделювати та оптимізувати процес прийняття управлінських рішень в архітектурно-містобудівній діяльності. Висновок Повага до культурної спадщини та привнесення до неї сучасних технологій не лише збагачує архітектурний ландшафт, а й сприяє створенню більш комфортних, функціональних та екологічно чистих житлових просторів. Це поєднання дозволить дизайну та архітектурі не просто адаптуватися до змін, а й активно формувати майбутнє, в якому житло стане джерелом здоров'я, безпеки та радості для всіх його мешканців.
Посилання
Рижова І. С., Павлюк О. Ю. Стратегія розвитку урбоекології в сучасному просторово-предметному середовищі. HUMANITIES STUDIES: збірник наукових праць / Гол. ред. В. Г. Воронкова. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика», 2023. Випуск 15 (92). 220 с. (С.52-64).
Габрель М. М Просторова організація містобудівельних систем. Київ: Видавничий дім А.С.С., 2004 .400 с.
Голубець М. А.Середовищезнавство (інвайронментологія). Львів, 2010.
Дида І. А. Стосунок до природи як фактор формування архітектурного довкілля. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2007. №585. С. 197-202.
Мигаль С. П., Мигаль С. П., Дида І. А., Казапнцева Т.Є. Біоніка в дизайні просторово-предметного середовища: навч. посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. 228 с.
Рижова I., Захарова C., Павлюк О., Харченко К., Суворова Т. Науковий дискурс органічної архітектури в сучасному просторово-предметному середовищі. HUMANITIES STUDIES: збірник наукових праць / Гол. ред. В. Г. Воронкова. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика», 2024. Випуск 20 (97). С. 93-109.
Рижова І. С., Павлюк О. Ю. Стратегія розвитку урбоекології в сучасному просторово-предметному середовищі. HUMANITIES STUDIES: збірник наукових праць / Гол. ред. В. Г. Воронкова. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика», 2023. Вип.15 (92). С.52-64.
Рижова І. С., Прусак В. Ф., Мигаль С. П. Рєзанова Н. О. Дизайн середовища: Словник – довідник / За ред. д-ра філос.н., проф.І. С. Рижової. Львів: Простір-М, 2017. 360 с.
Черкес Б. С. Архітектура сучасності: остання третина ХХ – початок ХХІ століть : навч. посібник. 2-ге вид. / Б.С. Черкес, С. М. Лінда. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. 384 с.
Чжан Хунвей. «Зелена концепція вищої освіти» у Китаї в контексті сучасних підходів до філософії екології. HUMANITIES STUDIES: збірник наукових праць / Гол. ред. В. Г. Воронкова. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика», 2024. Випуск 20 (97). С. 148-155.
Гнедюк В. Л. Тенденції розвитку технологій розумних будинків і їх використання людьми з обмеженими можливостями в сучасному соціумі. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Технічні науки Том 32 (71) № 6 2021. С.56-61
Zelenskii О., Shmalko V., Panov E., Shylovych T., Shylovych Y., Rudkevich M. Modefication of ceramics and ceramic glazers with carbon nanoadditives, and properties of the modified materials. Chemistry & Chemical Technology. 2019. Vol. 13, No 2. Р. 247 – 253.
Балан О. С. Нанотехнології в будівництві. Український журнал будівництва та архітектури. 2021. No 5. С. 7-14.
Соляник С. Ф. Віртуальна реальність як феномен культури інформаційного суспільства. Перспективи. Соціально-політичний журнал. 2021. №2. С. 95-101.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу