ОСОБЛИВОСТІ МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІВ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПРОСТОРІ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-22-99-03Ключові слова:
мовна підготовка, вчитель, професійна компетентність, міжкультурне навчання, професійно-педагогічна підготовка, мовні стратегіїАнотація
Зростання міжнаціональних обмінів і присутність в суспільствах все більшої кількості людей, які належать до різних культур, і носіїв різних мов, зумовлює зростання ролі мовної освіти та викликає необхідність утворення нового образу викладача у багатомовній і мультикультурній Європі. Цей образ передбачає, що викладач мови стає провідником змін, що постійно запроваджує інновації й усвідомлює еволюцію свого учнівського складу і свого оточення. Головним покликанням викладача мови стає виховання громадян Європи в дусі толерантності, розуміння і поваги до розмаїтості, що в свою чергу вимагає відповідної підготовки для того, щоб бути в змозі виконувати цю роль посередника між мовами і культурами. Виявлено, що провідними тенденціями мовної підготовки вчителя стають: суміщення філологічної освіти з іншими спеціальностями, стажування або навчання протягом семестру студентів у країні, мову якої вивчають, зростання можливостей для педагогічної практики, самостійної робити студентів та запровадження інформаційно-комунікативних технологій у навчальний процес. Розкрито, що метою мовної підготовки викладача в європейському освітньому просторі є професійно мотивований, здатний до міжкультурного навчання, автономного підвищення рівня професійної компетентності і до діалогу вчитель, вчитель-помічник, посередник між культурами. Встановлено, що осмислення мовних стратегій, особливостей та тенденцій мовної освіти й підготовки вчителя-мовника у європейських країнах є одним з провідних завдань, що постає перед дослідниками та управлінцями національної системи освіти. Методологія дослідження базується на міждисциплінарному підході, що поєднує філософсько-освітній аналіз, компаративні дослідження та соціо-культурний підхід. Використано методи контент-аналізу наукових публікацій, що висвітлюють питання мовної підготовки педагогів у країнах Європи, а також методи якісного аналізу програм і навчальних практик у вищих навчальних закладах, що здійснюють підготовку викладачів іноземних мов. Застосовано принципи структурно-функціонального аналізу для визначення ключових компетенцій, необхідних сучасному викладачеві в багатомовному середовищі. Основою дослідження є також аналіз нормативно-правових актів Європейського Союзу, які регулюють вимоги до мовної освіти та викладацької підготовки, що дозволяє окреслити загальні тенденції та перспективи розвитку цієї сфери.
Посилання
Авксентьєва О. І. Інноваційні підходи у викладанні іноземних мов. Неперервна професійна освіта: теорія і практика : зб. наук. праць : у 2 ч. / за ред. І. А. Зязюна та Н. Г. Ничкало. Київ, 2001. Ч. 2. С. 220–223.
Авксентьєва О. І. Мистецькі технології навчання французької. Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. Ніжин, 2005. № 5. С. 43–45.
Базова В. І. Підготовка вчителя іноземних мов у Німеччині в умовах Болонського процесу. Вісник післядипломної освіти. 2011. Вип. 3. С. 12–17.
Биндас О.М. Роль педагогічної практики у підготовці вчителів іноземних мов в Австрії. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2015. № 4 (48). С. 33–39.
.Голотюк О. Підготовка вчителів іноземних мов в університетах Франції : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : Теоретична і дидактична філологія. Серія «Педагогіка». Випуск 24, 2017 248 спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Одеса, 2007. 20 с.
Іващук Н. С. Мовна освіта у структурі середньої школи сучасної Іспанії. ВІСНИК Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2004. Вип. 19. С. 123–124.
Кобилянська І. В. Організація системи освіти в Іспанії. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна». 2011. № 4. С. 60–65. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpkhist_2011_4_15.
Кузьменко Г. Професійна підготовка вчителів початкової та середньої шкіл в Іспанії (ІІ пол. XX – поч. XXI ст.). Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць. 2014. Вип. 50, КНЛУ. С. 57–60.
Кузьменко Г. Розвиток системи підготовки вчителів у Іспанії (ІІ пол. XX – поч. XXI сторіччя). Порівняльно-педагогічні студії. 2014. № 4(22). С. 70-76.
Максименко О. О. Сучасна практика організації навчання іноземних мов у ланці повної середньої освіти Франції. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. 2015. Вип. 124. С. 276-279.
Романенко О. В. Реформування професійної підготовки майбутніх учителів середніх навчальних закладів Франції : дис. … кандидата пед. наук : 13.00.04. Кривий Ріг, 2007. 216 с.
Семеног О. Тенденції культуромовної підготовки вчителя в зарубіжній школі. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: збірн. наук. пр. Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / Ред. кол.: Побірченко Н.С. (гол. ред.) та ін. Вип. 20. 2007. С. 51–59.
Смирнова А. Професійна підготовка майбутніх учителів іноземних мов у Іспанії: теоретичні засади і методи. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. 2009. Вип. 81(2). С. 447-450. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzs_2009_81(2)__113.
Трофименко М. Ю. Порівняльно-історичний аналіз досвіду використання анімаційних технологій у процесі навчання іноземним мовам у Франції. Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Науковий журнал. № 6. Ніжин : НДУ ім. М. Гоголя, 2012. С. 234–237.
Шапран О., Конененко І. Сутність професійної компетентності майбутніх вчителів-філологів: з використанням досвіду підготовки педагогів у Франції. Теоретична і дидактична філологія. 2017. Вип. 24. С. 241–249.
The Information Database on Education System in Europe: The Education System in France 2007–08. Brussels: Eurydice, 2009. 258 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу