МОВА ЯК ЗАСІБ ТРАНСЛЯЦІЇ ЦІННОСТЕЙ І ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В ОСВІТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-22-99-01Ключові слова:
мова, цінності, міжкультурна комунікація, культурна ідентичність, адаптація іноземних студентів, філософія освітиАнотація
Проведене дослідження підтвердило, що міжкультурна комунікація та мовна освіта є ключовими елементами формування громадянської свідомості та соціальної згуртованості в умовах глобалізованого світу. Як наголошено у Стратегії національної безпеки України, розвиток людського капіталу, включно з модернізацією освіти і науки, є стратегічним напрямом державної політики (Стратегія, 2020). Важливість мовної освіти у зміцненні національної ідентичності та забезпеченні демократичних цінностей є незаперечною, що зумовлює необхідність подальших досліджень у сфері міжкультурної взаємодії та адаптації студентів до нового комунікативного середовища. Аналіз останніх досліджень виявив, що в сучасних умовах мовна освіта не повинна зводитися лише до лінгвістичних навичок, а має формувати розуміння культурних кодів і соціокультурних контекстів. Як зазначено у Стратегії, одним із пріоритетів національної безпеки є захист прав, свобод і законних інтересів громадян України, що неможливо без зміцнення системи освіти, зокрема у сфері міжкультурної комунікації (Стратегія, 2020). У цьому контексті необхідно впроваджувати сучасні педагогічні технології, що сприятимуть ефективній інтеграції іноземних студентів та їхньому залученню до українського освітнього простору. З огляду на це перспективи подальших досліджень мають охоплювати розробку нових методологічних підходів до міжкультурної освіти, що базуються на демократичних принципах та взаємоповазі. Як передбачено у Стратегії, розвиток людського капіталу, включно із підвищенням рівня освіти, є основним напрямом забезпечення стійкості суспільства до викликів сучасного світу (Стратегія, 2020). Отже, важливим завданням є інтеграція новітніх технологій у процес навчання та формування міжкультурної компетентності у студентів. Крім того, необхідно продовжувати дослідження впливу мовної політики на соціальну адаптацію та інтеграцію студентів у нове культурне середовище. Враховуючи принципи безпеки людини як основи національної безпеки, важливо створювати освітні стратегії, що сприятимуть збереженню культурного різноманіття та водночас забезпечуватимуть ефективну інтеграцію іноземних студентів у суспільство (Стратегія, 2020). Подальші наукові розвідки мають зосередитися на розробці нових моделей міжкультурної комунікації, що враховують сучасні глобальні виклики. Необхідно інтегрувати здобутки філософії освіти, соціології та культурології для створення ефективних освітніх програм, які відповідатимуть потребам сучасного суспільства. Важливим завданням залишається розробка механізмів взаємодії між закладами вищої освіти та державними інституціями для підвищення рівня міжкультурної толерантності та соціальної згуртованості.
Посилання
Андрущенко В. П. Післявоєнний світ науки та освіти: філософська рефлексія майбутнього. Вища освіта України, №1-2 (2022), С. 5-9.
Бауман З. Плинні часи. Життя в добу непевности. К.: Критика, 2013. 176 с.
Бойко А. І., Бойко А. О. Система цінностей як фундамент культурної ідентичності в сучасному суспільстві: огляд основних проблем. Культурологічний альманах, 2024, (4), С. 166–177. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.19
Гіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя. К.: Альтерпрес, 2004. 100 с.
Глобалізація і культурна ідентичність: український вимір. Монографія. Відп. ред. О. Білий, К.: Наукова думка, 2018. 279 с.
Ігнатова О. М. Європейський досвід міжкультурної комунікації в освіті і культурі. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2023. № 68. С. 60-67.
Колосок Т. С. Культурна ідентичність як сприйняття чужого. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. 2008. С. 33-38.
Лещенко Т. О., Шевченко О. М. Міжкультурна комунікація в навчанні української мови як іноземної здобувачів закладу вищої медичної освіти, 2022, https://repository.pdmu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/e5528ded-9501-4f01-bd3e-d07e949a30a5/content
Неїжпапа Л., Мен’ї Я. Педагогічні технології адаптації студентів до середовища міжкультурного спілкування у закладі вищої освіти. Вісник науки та освіти, 2024, 11 (29), С. 1411-1423.
Полянська К., Хамська Н. Формування культури міжнаціонального спілкування в іноземних студентів медичних закладів вищої освіти на основі діалогу. Вісник науки та освіти, 2024, 9 (27), С. 1000-1012. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2024-9(27)
Проблема людини в українських реаліях: есенційні та екзистенційні виміри. Монографія. К.: Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 2020. 268 с.
Солошенко-Задніпровська Н. К. Міжкультурна комунікація як складник формування іншомовної компетенції. На перетині культур: сучасні тенденції в міжнародній комунікації: тези доповідей Міжнародної науково-практичної дистантної конференції. Харків: Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2023. С. 131-136.
Стратегія національної безпеки України, 2020, Затверджено Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020, https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037
Фрейре П. Педагогіка пригноблених; пер. О. Дем’янчук. К. : Юніверс, 2003. 166 с.
Шехавцова С. Міжкультурна комунікація в освіті як імператив демократичного розвитку суспільства. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. 2022. № 2(17). С. 174-184.
Bourdieu P. Langage et pouvoir symbolique / P. Bourdieu, J. Thompson. Paris: Seuil, 2001. 423 p.
Dewey J. Education Today. Edit and with a foreword by Joseph Ratner / John Dewey. New York, 1944. 343 p.
Nussbaum M. Ethics and Political Philosophy : Lecture and Colloquium in Münster. Münster : Lit Verlag, 2000. 168 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу