ОСВІТА ПРОТЯГОМ ЖИТТЯ ЯК ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКА ЦІННІСТЬ У ХХІ СТОЛІТТІ: СИСТЕМНИЙ ТА СИНЕРГЕТИЧНИЙ ВИМІРИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2024-19-96-10Ключові слова:
інформаційне суспільство, суспільство знань, навчання протягом життя, загальна теорія систем, синергетика, індивідуальна освітня траєкторія, soft skillsАнотація
Стаття присвячена філософському аналізу освіти протягом життя як загальнолюдської цінності у ХХІ столітті. Перехід сучасного суспільства на інформаційну стадію розвитку актуалізував проблему того, яким чином зміни у новому укладі, пов’язані із становленням цифрової економіки, позначилися на соціальній динаміці, структуризації суспільства, тенденціях розвитку суспільної свідомості. Певним способом осмислення зазначених проблем стало виникнення концепції суспільства знань, як соціальної теорії, що доповнювала і пояснювала дещо еконо-мікоцентровану парадигму інформаційного суспільства. Саме концепція суспільства знань спонукала філософів та суспільствознавців до рефлексії специфіки буття людини у інформаційному соціумі, важливим модусом якого стає постійне оновлення інформації, знань, а, отже, і постійне самоперевизначення. Таким чином, актуалізується і значення навчальної діяльності, як способу такого буття. Освіта виступає основною умовою успішної соціалізації та соціальної адаптації людини у суспільстві знань, і є запорукою самореалізації. Освіта як цінність не є унікальним явищем для ХХІ ст. Втім специфіка полягає в універсалізації освіти як цінності: сьогодні вона виступає не як одна з опцій, що визначає доступ людини до всього спектру соціальних взаємодій, а як обов’язкова умова інтеграції сучасної людини до соціуму. Більш того освіта у ХХІ ст. постає як процес, що відбувається постійно, оскільки у суспільстві знань, саме оновлення знання триває безперервно. Цілком адекватною методологією для аналізу традиційної системи освіти можна вважати загальну теорію систем. Дійсно, допуск до професійної діяльності передбачав послідовне здобуття освітніх рівнів в процесі навчання, внаслідок чого, як результат виникнення властивості нададдитивності, людина здобувала цілісну систему компетенцій, які могла використовувати необмежений період часу. У ХХІ ст., усвідомлюючи освіту як глобальну загальнолюдську цінність, маємо шукати нові методології для її осмислення, оскільки освіта набуває нової сутнісної якості, здійснюючись протягом всього життя. Неактуальною стає освітня траєкторія, що містить уніфіковані характеристики, на перший план виходить ідея індивідуальної освітньої траєкторії. І адекватним методологічним підходом в цій ситуації стає синергетика.
Посилання
Андрущенко В. Організоване суспільство. Проблема організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть. Досвід соціально-філософського аналізу. Київ : ТОВ «Атлант ЮЕмСі», 2005. 498 с.
Воронкова В. Г., Романенко Т. П., Андрюкайтене Р. Ґенеза від інформаційного суспільства до «smart–суспільства» в контексті історичної еволюції сучасного світу: теоретико–концептуальний контекст. Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник». 2017. Вип.116. С.128–133.
Савченко С. В. Трансформація глобального інформаційного суспільства в «суспільство знань» як фактор формування інтелектуального капіталу нації. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2017. № 70. С.84–93.
Шимченко Л., Зленко А., Плужник О. Інформаційна епоха – суспільство знань як вимога нового підходу до освітнього процесу. Society. Document. Communication. Соціум. Документ. Комунікація. 2022. № 17. С. 199–226.
Щолок О. Б. Феномен самоосвіти в інформаційному суспільстві. Комп’ютерноорієнтовані системи навчання: Зб. наук. пр. Київ : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. Випуск 3 (10).С.318–323.
Drucker P. The Age of Discontinuity. Guidelines to Our Changing Society. New York: Haper and Row, 1968. 402 р.
Faure E. Learning to be. The World of Edu-cation Today and Tomorrow. Paris/London: UNESCO/Harrap., 1972. 313 p.
Khan A.W. A World of Science. UNESCO’s Natural Sciences Quarterly Newsletter. 2003.Vol. 1, 4. P. 8–9.
Lane R. The decline of Politics and Ideology in a Knowledgeable Society. American sociological review. 1966.Vol.31, 5. P. 649–662.
Machlup F. The Production and Distribution of Knowledge in the United States. Princeton: Princeton University Press,1962. 444 p.
Sutton P. Lifelong and continuing education. The International Encyclopedia of education. Vol.6. Oxford : Elsevier Science Ltd, 1994. Р. 111–120.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу