СВЯТО ЯК ПОДІЯ У ОСОБИСТІСНО-СОЦІАЛЬНОМУ ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2023-17-94-01

Ключові слова:

святковість, радість, оптимістичний настрій, просторово-часові межі свята, святкове світовідчуття, естетичне вираження, повсякденне

Анотація

Розкрито евристичний потенціал свята як події в особистісному і соціальному житті людини, її культурній пам’яті. Проаналізовано феномен свята в єдності філософського, історичного, психологічного, художнього аспектів та досліджені механізми репрезентації та реконструкції минулого шляхом міфологізації та сакралізації фрагментів буття, семіотизації простору, трансляції культурних змістів епохи у святковості. Визначено сутність свята як події в культурної пам’яті стосовно минулого, що має визначальне значення для сьогодення і майбутнього, через наявність міфологізуючого компонента та потребі у постійному проголошенні основних цінностей, зафіксованих у культурній пам’яті та тексті свята. Розглянуто значення свята як специфічної форми ритуальної дії, яка практикується в конкретних спільнотах і відтворює укорінені в культурі смисли, піддаючись модифікації в контексті соціальних змін. Відображаючи зміну соціальних орієнтирів, свято створює культурне оформлення ціннісно-нормативних регуляторів соціальної поведінки. Подія свята та святковості обґрунтована як феномен певної культури та найважливіший соціальний інститут, що виступає ресурсом родоплемінної ідентичності та внутрішньогрупової згуртованості доіндустріального суспільства, стає ідеологічним засобом формування соціальної ідентичності в період промислової революції та предметом масового споживання у суспільстві сучасного типу. Показано, як модифікація свята у суспільстві споживання виявляється у різноспрямованих тенденціях: з одного боку, зменшується ступінь формалізації процедури свята, відбувається символічна приватизація офіційних свят і стає більш явним утилітарний характер святкування. З іншого боку, свято залишається інструментом регулювання соціальних відносин та способом каналізації групових інтересів, що проявляється у його політичній ангажованості та ритуальній формалізованій. Виступаючи предметом економічного інтересу та інформаційного обміну, свято сприяє поширенню культурних практик та стандартизованих моделей поведінки.

Посилання

Gazniuk, L. M. (2008). Philosophical sketches of existential-somatic being: monograph (in Ukrainian). Kyiv : PARAPAN. 368.

Haydukevich, K. A. (2016). Mass holiday as a socio-cultural phenomenon. Ukrainian culture: past, present, ways of development. Cultural Studies, 23, 105–112.

Burke, P. (1978). Popular Culture in Early Modern Europe, N. Y. : New York University Press. 361.

Marling, K. A. (2001). Merry Christmas!: Celebrating America’s Greatest Holiday, Harvard University Press, London. 464 p.

Baudrillard, J. (1988). Consumer Society: selected writings. Stanford: Stanford University Press. 149.

Duvignaud, J. (1973). Fetes et civilisation. Paris: Weber. 204.

Goffinan, E. (2021). The Presentation of Self in Everyday Life. New York : Knopf Doubleday Publishing Group. 272.

Kukkonen, K. (2008). Popular Cultural Memory: Comics, Communities and Context Knowledge. Nordicom Review, 29 (2), 261–273.

Radstone, S., & Hodgkin, K. (eds.) (2005). Memory Cultures: Memory, Subjectivity, and Recognition. New Brunswick, New Jersey : Transaction Publishers. 224.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-28

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ