ЛАТВІЙСЬКИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАННЯ ІНТЕРЕСІВ ГРУПИ. ЧИ Є ПОТРЕБА ВНОСИТИ ЗМІНИ?
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2022-11-88-15Ключові слова:
Закон Латвійської групи компаній, централізоване управління, захист кредиторів, захист міноритарних акціонерів.Анотація
Актуальність цього дослідження полягає в тому, що Закон Латвії про групу компаній зосереджується на захисті кредиторів і міноритарних акціонерів, меншою мірою стурбований переслідуванням інтересів групи. У зв’язку з цим виникає питання, чи можна включити централізоване управління. Крім того, захист кредиторів і міноритарних акціонерів піддається певним проблемам. Обмежений обсяг обов’язку відшкодовувати збитки звітного року, відсутність прямої відповідальності материнської компанії та труднощі з визначенням невигідних операцій та інших шкідливих заходів є проблемою захисту кредиторів. Захист міноритарних акціонерів був підданий критиці щодо майбутнього прибутку, суми, що підлягає виплаті за відшкодування збитків, і механізму розрахунку для викупу акцій (часток капіталу). Основні проблеми, визначені в науковій роботі: це ефективність встановлення централізованого управління; пряма відповідальність материнської компанії; права виходу та викупу міноритарних акціонерів. Дослідницька робота ставить перед собою такі завдання: 1) дослідити право материнської компанії давати вказівки в Законі про групи компаній; 2) проаналізувати відповідальність материнської компанії та її законного представника в Законі про групи компаній; 3) розглянути захист міноритарних акціонерів, які не входять до групи, у Законі про групи компаній; 4) порівняти результати попередніх завдань з німецьким та португальським груповим правом та французькою доктриною Розенблюма. У дослідницькій роботі робиться висновок, що немає потреби вносити зміни до Закону про групи компаній, оскільки виявлені неефективності можна виправити шляхом вдосконалення судового права. Більше того, наукова робота доводить ефективність німецької моделі групового права. Новизна проаналізованої теми проявляється в тому, що існує дефіцит судової практики, а в сучасній літературі з права груп компаній не висвітлюється питання визнання інтересу групи. Використовується методологія дослідження правової доктрини, метод теорії права, дослідження порядку денного реформ і порівняльний аналіз.
Посилання
Blumberg, P. I. (1987). The law of corporate groups: tort, contract, and other common law problems in the substantive law of parent and subsidiary corporations. Boston : Little, Brown. 1–753.
Böhlhoff, K., Budde, J. (1984). Company groups – the EEC proposal for a ninth directive in the light the legal situation in the federal Republic of Germany. Journal of comparative business and capital market law, 6. 163–197.
Dine, J. (2006). The Governance of Corporate Groups. Cambridge Studies in Corporate law. Cambridge University Press. 1–202.
Engracia Antunes, J. (2005). Law &(and) Economics Perspectives of Portuguese Corporation Law – System and Current Developments. European Company and Financial Law Review. Volume 2, Issue 3. 324–377.
Engracia Antunes, J. (2008). The Law of Corporate Groups in Portugal. Institute for Law and Finance. Working paper series, No. 84. 1–45. Grīnberga, I. (2020a). Vai pastāv ierobežotas atbildības robežas attiecībā uz kapitālsabiedrību daļu īpašniekiem? Jurista Vārds, Nr. 36(1146). 1–15.
Grīnberga, I. (2020b). Kreditoru interešu aizsardzība strīdos, kas izriet no koncernu tiesību pārkāpumiem. Jurista Vārds, Nr. 38(1148). 1–16. Guyon, Y. (2003). Droit des affaires. Droit commercial général et sociétés. Tome 1. 12ème édition. Paris. Economica. 1–1060.
Hommelhoff, P. (2001). Protection of Minority Shareholders, Investors and Creditors in Corporate Groups: the Strengths and Weaknesses of German Corporate Group Law. European Business Organization Law Review, Volume 2. P. 61–80.
Houwen, L.G.H.J., Schoonbrood – Wessels, A.P., Schreurs, J.A.W. (1993). Aansprakelijkheid in concernverhoudingen. Een rechtsvergelijkende studie naar de positie van crediteuren van concern- afhankelijke vennootschappen in Duitsland, Frankrijk, Engeland en Nederland. Deventer. Kluwer Law International. 1–118.
Kraakman, R., Armour, J., Davies, P., Enriques, L., Hansmann, H., Hertig, G., Hopt K., Kanda, H., Rock, E. (2017). The Anatomy of Corporate Law: A Comparative and Functional Approach. Oxford university press. 3rd edition. 1–29.
Strupišs, A. (2007). Koncernu likuma darbības efektivitātes problēmas un to iespējamie risinājumi. Pētījums pēc Tieslietu Ministrijas pasūtījuma. 1–25. URL: https://www.tm.gov.lv/sites/tm/files/202001/Documents/lv_documents_ petijumi_koncerni.pdf
Wymeersch, E. (1993). Groups of Companies in the EEC: A Survey Report to the European Commission on the Law relating to Corporate Groups in various Member States. Gruyter, Walter de & Co. P. 1–33
Stock Corporation Act. Adopted on 6 September 1965, published in Federal Law Gazette I, P. 1089. Amended by Article 9 of the Act of 17 July 2017, published in Federal Law Gazette I P. 2446.
Código das Sociedades Comerciais Decreto-Lei n.º 262/86 de 2 de Setembro. Alterações: Lei n.º 49/2018, de 14 de Agosto. Diário da República n.º 201/1986, Série I de 1986-09-02.
Koncernu likums. Pieņemts 23.03.2000. Stājies spēkā 27.04.2000. Publicēts Latvijas Vēstnesis, 131/132, 13.04.2000.; Latvijas Republikas Saeimas un Ministru Kabineta Ziņotājs, 9, 04.05.2000. Pēdējie grozījumi 14.04.2006.
Komerclikums. Pieņemts 13.04.2000. Stājies spēkā 01.01.2002. Publicēts: Latvijas Vēstnesis, 158/160, 04.05.2000.; Latvijas Republikas Saeimas un Ministru Kabineta Ziņotājs, 11, 01.06.2000. Pēdējie grozījumi 01.08.2021.
Code de commerce. Dernière modification le 26 février 2022. Document généré le 25 février 2022. Legifrance.
Cour de Cassation, Chambre criminelle, du 4 février 1998, 97–82.417 (Rozenblum). Publié au bulletinBundesgerichtshof in Zivilsachen [BGHZ] Urteil vom 24 Juni 2002 – II ZR 300/00.
Rīgas apgabaltiesas Civillietu tiesas kolēģijas 2013. gada 17. septembra spriedums lietā Nr. C04243706Latvijas Republikas Uzņēmumu reģistra galvenā valsts notāra 2021. gada rīkojums Nr. 1-7/68. Available at: https://www.ur.gov.lv/ media/1591/ierobezotas_pieejamibas_saraksts.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
