Переживання стресу під час пандемії коронавірусу COVID-19: перспектива швидкої допомоги
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2021-8-85-12Ключові слова:
стрес, пандемія COVID-19, швидка допомогаАнотація
Повсякденне життя людини повне стресів і напруг, часто нинішній вік називають епохою стресів. Вплив стресу на професійну діяльність стає однією з найбільш актуальних тем. Одна з таких професійних сфер діяльності включає лікарів швидкої допомоги (Larsson et al., 2016 року; Laima et al., 2015; Aw et al., 2012).
Недавній стрес під час пандемії коронавірусу - одна з найбільш чутливих і актуальних проблем. Машини швидкої допомоги у даний час працюють в особливо важких умовах, щодня стикаючись з нестандартними ситуаціями, отримуючи широкий спектр нової інформації, мінливі умови праці і підвищені навантаження. Тому метою даної роботи є оцінка стресу, випробуваного під час пандемії коронавірусу COVID-19, з точки зору персоналу швидкої допомоги. Мета дослідження - оцінити стрес, пережитий під час пандемії, з точки зору персоналу швидкої допомоги. Проблема дослідження - який стрес відчувають під час пандемії коронавірусу COVID-19 з точки зору персоналу швидкої допомоги? Завдання дослідження: визначити поняття стресу і його чинників у теоретичному аспекті. Оцінити стрес, який відчувають працівники швидкої допомоги під час пандемії коронавірусу COVID-19. Порівняти стрес, який зазнав маленьке місто X і місто Y під час пандемії коронавірусу, з точки зору персоналу швидкої допомоги. Об'єкти дослідження проводилися на станціях швидкої допомоги міста X і міста Y. В ході кількісного дослідження співробітники станцій швидкої допомоги міста X і Y були опитані за допомогою анонімної анкети. Обґрунтовано використану методику - аналіз наукової літератури, анкетне опитування, описовий статистичний аналіз. У дослідженні взяли участь 60 респондентів. Вибірка дослідження - об'єкт: респондент - співробітники швидкої допомоги, що працюють в X міських і Y міських станціях швидкої допомоги. В ході дослідження було опитано 30 працівників швидкої допомоги з двох різних міст і установ (місто X і місто Y). Між цими двома установами було проведено порівняльний аналіз.
Посилання
Larsson, G., Maire, M., & Shakhnarovich, G. (2016, October). Learning representations for automatic colorization. In European conference on computer vision (pp. 577-593). Springer, Cham.
Laima, L., Xiaoyue, T., Zelong, L., Guangnan, L., Xiang, Z., Jigui, C., & Yucheng, W. (2015). Preparation and properties of W-15Cu composite by electroless plating and powder metallurgy. Rare Metal Materials and Engineering, 44(12), 3005-3008.
Ahwal, S., & Arora, S. (2015). Workplace stress for nurses in emergency department. IJETN, 1(2), 17-21.
Rasouli, Z. (2012). The relation between occupational stress and job burnout with productivity in pilots. Scientific and Research Journal of Medical University of IRI Army, 10, 133-137.
Schub, K. (2018). Relationship between musculoskeletal disorders, job demands, and burnout among emergency nurses. Journal of Advanced nursing, 34(3), 85-91.
Turan, A., Kurtulan, E. (2020). Experiences of Stress in Accident and Emergency Nurses. International Journal of Nursing Studies, 41, 247-254.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Virginija Gutienė, Monika Globytė
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".
