Правові проблеми відповідальності юридичних осіб за збитки екологічних норм

Анотація

Актуальність дослідження. З ростом впливу юридичних осіб фінансова міць і споживчі потреби населення, заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, здоров'ю людини та інших цінностей, що охороняються правовими актами, відповідно знаходяться під загрозою. Конституційні основи захисту навколишнього природного середовища, використання її окремих об'єктів і правового регулювання відносин закріплені, зокрема, у положеннях статей 47, 53 і 54 Конституції Литовської Республіки. Ці дві цінності, закріплені в Конституції, і судова практика, що інтерпретує ці положення, викликають необхідність введення балансу прав і обов'язків у литовські правові акти, що регулюють економічну діяльність і охорону навколишнього середовища, що систематично і чітко забезпечувало б баланс індивідуальних прав на чисте довкілля та свободу господарської діяльності. Законодавець має конституційний обов'язок регулювати економічну діяльність таким чином, щоб вона відповідала універсальним цінностям і виконувала такі економічні функції, які одночасно задовольняють потреби суспільства і не завдають шкоди загальному благу. Головна проблема. Невизначеність і непослідовність законодавства, що регулюють всі екологічні правовідносини і відповідальність, надмірнй достаток і часті конфлікти їх застосування та тлумачення визначають складну реалізацію правової бази і суперечливу судову практику. Що стосується питання про юридичну відповідальність юридичної особи, то немає консенсусу і практики щодо того, хто повинен нести відповідальність за вчинене порушення та чи слід застосовувати подвійне покарання, як до співробітників юридичних осіб, так і до юридичних осіб. Сам по собі не порушує принцип non bis in idem. Вирішені наступні завдання: 1. Розкрити поняття і соціальну значимість правового регулювання відповідальності юридичних осіб за екологічні збитки. 2. Оцінити ефективність і адекватність регулювання чинного законодавства при застосуванні юридичної відповідальності за екологічні збитки до юридичних осіб. 3. Проаналізувати особливості судової практики щодо правового регулювання відповідальності юридичних осіб за заподіяння шкоди навколишньому середовищу. Мета роботи Оцінити ефективність правового регулювання відповідальності юридичних осіб за заподіяння шкоди навколишньому середовищу і проблеми його застосування. У статі зроблено висновок, що одна з найбільших проблем,  яка викликає різні непорозуміння, - це велика кількість законів і постанов, що регулюють екологічні відносини, та їх надзвичайно часті зміни. Правові акти, що становлять регулювання екологічного права, є багаторівневими, існує безліч законів та підзаконних актів, що деталізують їх, а також безліч інститутів, які стежать за ними і забезпечують їх дотримання. Це ускладнює застосування цього законодавства як в інститутах, так і в судовій практиці, і перешкоджає ефективному здійсненню державою екологічних цілей. Новизна дослідження у зв'язку з надзвичайно частими змінами у законодавстві і можливостями застосування відповідальності юридичних осіб, яка розширилася за останні роки, і ця тема ще не отримала широкого аналізу, особливо в частині адміністративної відповідальності, яка застосовується до юридичних осіб. Також через несистематичне застосування цього інституту відповідальності мало прецедентного права, яке допомогло б інтерпретувати норму законів і умови законності практичного застосування. Тому аналіз теми даної роботи допоможе виявити і виявити основні недоліки чинного регулювання. В результаті аналізу, з огляду на специфіку всіх видів відповідальності, найбільш ефективною формою відповідальності для юридичних осіб є адміністративна відповідальність у вигляді економічних санкцій, що є одним з найбільш ефективних засобів відповідного покарання у найбільш оптимальні строки для вирішення екологічних проблем, збиток і засоби правового захисту. Використана методологія - аналіз документів, системний аналіз, порівняльний, логіко-аналітичний метод і методи узагальнення.