Феномен таргетованої реклами у постпаноптичному суспільстві
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2021-8-85-05Ключові слова:
мережеве суспільство, інформаційний простір, реклама, рекламна діяльність, таргетована реклама, постпаноптикум, символічний обмінАнотація
Актуальність теми дослідження пов’язана із тим, що рекламна діяльність як соціальне явище сьогодні під впливом інтенсифікації інформаційних потоків, виникнення і функціонування мережевого суспільства зазнає значних структурних змін. З’являються нові види реклами, які використовують механізми швидкого і водночас масштабного поширення при мінімальних фінансових затратах. Рекламна діяльність перестала бути формою передусім комерційної, нині дедалі більше зростають її соціальні, культурні, політичні функції. Реклама уже не просто формує споживчі настрої індивідів, вона визначає їх способи життя, корелює цінності, життєві цілі, детермінує формування світоглядних установок. Метою статті є дослідження таргетованої реклами як соціального феномену у контексті реалізації принципу постпаноптизму. Завданнями дослідження є: проаналізувати специфіку соціальної взаємодії та комунікацій в сучасному світі, еволюцію рекламних технологій у постпаноптичному суспільстві; з’ясувати тенденції утвердження нового виду масової комунікації – соціальних мереж, їх функціональне призначення; розкрити сутність принципу постпаноптизму; зрозуміти зв’язок між таргетованою рекламою та моделями поведінки її споживачів. Методологія дослідження побудована на філософських та загальнонаукових принципах діалектичного взаємозв’язку, розвитку, системності, історизму. Для вирішення поставленої мети використовувався феноменологічний метод, який дозволив виявити соціальну сутність таргетованої реклами за зовнішністю спостережених явищ, з’ясувати взаємозалежності реалізації принципу всепроглядності та механізмів її впровадження. Завдяки методу системного аналізу стало можливим визначити на основі таргетів спільні та відмінні риси рекламних повідомлень. Наукова новизна дослідження - у соціально-філософському аналізі таргетованої реклами та її форм у контексті реалізації принципу постпаноптизму, у встановленні зв’язів між таргетованою рекламою і моделями поведінки її користувачів. З появою й утвердженням соціальних мереж принцип постпаноптизму, з одного боку, дозволяє зберігати автономність кожного актора мережі, а з другого, – здійснювати тотальний контроль за ним. Соціальні мережі є простором, в якому наразі відбувається процес трансформації реальності відповідно до створених "ідеальних" карт споживчих запитів та потреб. У процесі розвитку таргетованої реклами значну роль відіграють такі її форми: поведінковий, контекстний таргетинг, ретаргетинг та орієнтування за "схожими" користувачами, котрі передбачають встановлення низки специфічних ознак, які визначають потенційні споживчі наміри користувача, що перебувають у закритому доступі, виявляються спеціальними комп’ютерними програмами і стають загрозою конфіденційності персональних даних, приватному життю особи, фіксують стан її всепроглядного існування. Обгрунтовано, що таргетована реклама орієнтується на таку модель поведінки споживача, як продукування "образу-для-інших" у соціальних мережах. Висновок - соціальні мережі стали простором для утвердження такої форми реклами як таргетована, яка за умов дії принципу постпаноптизму окреслює свою присутність у повсякденному житті індивідів, формує установки на споживацтво, об’єктивує дійсність, впливає на ціннісну систему людей та суспільства. Постійна підключеність до Інтернет-мережі із встановленими геолокаційними даними включає людину у ситуацію всепроглядності, а усталений стиль поведінки висвітлення різних життєвих моментів людини утверджує постмодерновий характер принципу постпаноптизму.
Посилання
Castells, M. (2013). Communication Power; 3nd edition. Oxford: Oxford University Press.
Castells, M. (2007). Communication, Power and Counter-power in the Network Society. International Journal of Communication. 1. 238– 266. https://ijoc.org/index.php/ijoc/article/view/46/35.
Kemp, S. (2021). Digital 2021: global overview report. 21 april 2021: https://datareportal.com/reports/digital-2021-april-global-statshot.
Kemp, S. (2021). Digital 2021: global overview report. 27 january 2021: https://datareportal.com/reports/digital-2021-global-overview-report
Kozlovets, M. A., Bashmanivskyi, D. V. (2019). Symbolic Exchange and Advertising in The Information-Based Society. Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Philosophical Sciences. 1 (85). 36 – 44. https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(85).2019.36-44
Slusar, W. (2015). «Planshetnoe soznanie» kak sub#ektivnaja sostavljajushhaja «racional'nogo nasilija» v globalizirovannom mire. [«Tablet Consciousness" as a Subjective Component of "Rational Violence" in the Globalized World] Studia Warmińskie. 2015. № 52. С. 37-50. https://czasopisma.uwm.edu.pl/index.php/sw/article/view/120/85
Slyusar, V., Koval, V. (2020). Advertising in the modern urban space: a socio-philosophical analysis. Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Philosophical Sciences. 2 (88). 146 – 156. https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.2(88).2020.146-156.
Zou Xiang; Zhong Weijun; Mei Shue. (2021). Mobile targeted advertising strategy based on mixed targeting. Journal of Industrial Engineering and Engineering Management. 35 (2). 177 – 188. http://www.relun.com/qikan/fff50b26213db7a83e56e9f8e3ee9b83.html
Bauman, Z. (2008). Hlobalizatsiia. Naslidky dlia liudyny i suspilstva [Globalization. Implications for man and society]; za nauk. red. M. Vynnytskoho. Kyiv: Vyd. dim «Kyievo-Mohylianska akademiia».
Vovchanska, O. Ivanova, L. (2021). Osoblyvosti reklamy v systemi marketynhovykh komunikatsii, zumovleni pandemiieiu covid-19 [Features of advertising in the system of marketing communications, due to the covid-19 pandemic]. Hraal nauky. 2021. № 1. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.19.02.2021.011
Voitovych, R. (2010). Merezheve suspilstvo yak nova forma sotsialnoi orhanizatsii v umovakh hlobalizatsii [Network society as a new form of social organization in the context of globalization]. Politychnyi menedzhment. 5. 3 – 18.
Ievseitseva, O. S., Merkulova, D. D. (2019). Tarhetynh – tsilespriamovanyi vplyv na spozhyvacha [Targeting - targeted impact on the consumer]. Ekonomika ta derzhava. 3. 107 – 113.
Oberezhno, shakhrai: foto veduchykh "1+1" vykorystovuiut dlia reklamy nevidomykh likiv v Interneti [Beware of scammers: photos of the leading "1 + 1" are used to advertise unknown drugs on the Internet]. 8 lypnia 2019 roku: https://tsn.ua/video/video-novini/oberezhno-shahrayi-foto-veduchih-1-1-vikoristovuyut-dlya-reklami-nevidomih-likiv-v-interneti.html?utm_source=page&utm_medium=lastvideo .
Podvorchanska, V. Selfi z uliublenymy pihulkamy, abo Yak farmatsevtychni kompanii osvoiuiut sotsmerezhi [Selfie with your favorite pills, or How pharmaceutical companies are mastering social networks]: https://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/EA010455.
Romanova, A. V., Andrushkevych, Z. M., Valkov, O. B. (2019). Tarhetovana reklama yak efektyvnyi sposib prosuvannia v sotsialnykh merezhakh [Targeted advertising as an effective way to promote in social networks]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky. 5. 207 – 210. http://elar.khnu.km.ua/jspui/bitstream/123456789/8503/1/23.pdf
Fuko, M. (1998). Nahliadaty y karaty: Narodzhennia viaznytsi [Discipline and Punish: The Birth of the Prison]. Kyiv: Osnovy.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Vadym Slyusar, Mykola Kozlovets, Lyudmyla Horokhova, Oxana Chaplinska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу