Особливості етичного осмислення парадоксизму "Війна - Мир"

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26661/hst-2020-7-84-04

Ключові слова:

війна, ідеал мир, збройний конфлікт, світовий порядок, етична теорія, планетарний консенсус, ядерна зброя, колективна безпека, радикальне зло

Анотація

Новітня історія захисту територіальної незалежності України в умовах зростаючої небезпеки й невизначеності містить у собі потенцію соціального конфлікту, який вимагає формування принципових засад можливої моделі ціннісно-смислового вимірювання його результатів. Формується особливий підхід морального і політичного осмислення проблематики парадоксального співвідношення між реалізацією канонів державної справедливості відносно своїх громадян – етичних запобіжників військових дій – особистісного розуміння добра і зла кожним учасником теперішніх подій, тому метою даної статті є спроба проаналізувати планетарну проблему утримання людства від трагічних збройних конфліктів і катастрофи світових війн завдяки військовому паритету та авторитетно-визнаного лідерства певних країн у світовому порядку. Методи компаративного аналізу, аналітичного, діалектичного, історико-логічного забезпечують можливості теорії моралі для аналізу базових складових соціально-філософського виміру військового конфлікту. Результатами дослідження стає обґрунтування етичної концепції планетарного консенсусу заради любові до життя як соціокультурного феномену, вона включає в себе практику історичної селекції ідеального розуміння миру на засадах взаємодії  релігійно-етичного та політико-ідеологічного вимірів людського існування. Ідеал миру набуває у її межах значення основи функціональної системи балансування між ідеями соціальної утопії та суспільної практики досягнення порядку та добробуту, так після закінчення холодної війни та ситуації подальшого збільшення кількості країн ядерного клубу, фактично назавжди була знищена ідея вічного миру, але виникають наступні ідеї його збереження. Сьогодні з’являється розуміння такого положення як «убывающая корисність війни», його визнання допомагає методичному формуванню ефективних взаємовідносин між членами певних альянсів заради покращення якості життя світової спільноти у зв’язку зі скороченням неприбуткових військових витрат. З іншого боку, всі найкращі інтелектуальні сили світу було кинуто для досягнення ефективного результату між використання матеріально-технічних ресурсів і максимально-точного виконання військових оперативних завдань – результатом стало використання можливостей сучасної високоточної зброї. Можемо стверджувати, що будь яка людяність зберігається у мисленому визначенні одиничних ситуацій, тому що «етика взагалі» не існує, вона є присутньою тільки в окремих випадках – це етика процесів за допомогою якої  використовуються можливості ситуації. У висновках доведено ідею того, що планетарний консенсус дотепер залишається ідеальним орієнтиром для взаємовідносин країн з різними культурними, релігійними, політичними уподобаннями і тільки звернення до етичних принципів співіснування і розуміння вічності життя самої людини у родовому значенні може сприяти його досягненню.Мрія про міжнародний порядок сьогодні може укріплюватися тільки паралельно із зростанням асиметричного характеру та погроз з боку війн вже четвертого покоління, тому яким чином буде відбуватися вирішення зазначеного парадоксу сучасності залишається відкритим питанням, а ідеал миру як креативний проєкт оборонної могутності української держави є практичним завданням для нашої молодої країни.

Біографія автора

Б. О. Носач, Національний педагогічний увніверситет імені М. П. Драгоманова

Аспірант

Посилання

Badiou, A. (2006). Etika: Ocherki o soznaniiZla [Ethics: An Essay on the Understanding of Evil]. Saint Petersburg: Machina.

Baudrillard, J. (2000). Prozrachnost zla [La Transparence du Mal].Moscow: Dobrosvet..

Bulgakov, M. A. (1988). Master i Margarita [The Master and Margarita]. Moscow:Khudozh. lit.

Hegel,G. W. F. (2000). Fenomenologiya dukha [PhänomenologiedesGeistes].Moscow:Nauka.

Caillois, R. (2003). Mifichelovek [A myth and a man].Chelovekisakralnoe – Man and the sacred.(pp. 276-291). Moscow: OGI.

Kissinger, H. A. (1961). The NecessutyForchoice.New York: Harper and Bros.

Fromm, E. (2000). Radilyubvi k zhizni [For the Love of Life]. Moscow: OOO «Firma «Izdatelstvo AST».

Huizinga, J. (1992). Homo Ludens. V tenizavtrashnegodnya [In the Shadow of Tomorrow: A Diagnosis of the Modern Distemper]. Moscow: Izdatelskayagruppa «Progress», «Progress-Akademiya».

Huntington, S. P. (2003). Stolknovenietsivilizatsiy [Clash of Civilizations]. Moscow: Izd-vo AST.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-31

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ