КОНЦЕПТ «ГЕОМЕТРІЯ» МИСЛЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО СУБ’ЄКТА У СТРУКТУРІ РАЦІОНАЛЬНОСТІ

Автор(и)

  • О. П. Пунченко Одеська державна академія технічного регулювання та якості

DOI:

https://doi.org/10.26661/hst-2020-6-83-03

Ключові слова:

мислення, мозок, інтелект, «геометрія» мислення, раціональність, особистісне знання, «добудовування», цифровізація

Анотація

У статті, з позицій досягнень природничих наук, розглядається виникнення мислення як результат переходу біосфери у ноосферу та становлення Homo Sapiensa. Мислення обґрунтовано як функція мозку, як особливого роду діяльність, яка має свою структуру. Воно відображає рух думки суб’єкта та репрезентовано як вищий ступінь людського пізнання, активний процес узагальненого та опосередкованого відображення дійсності, адаптація мислення до реальності. Здатність мислення, підкреслено, віднаходить своє відображення у понятті «інтелект», який зароджується на сенсорно-моторній стадії. Він забезпечує механізм зворотного зв’язку та з позицій функції відображення розкриває пізнавальний процес суб’єктом реальності. Проаналізовано ступені інтелекту у Аль-Фарабі (потенційний, діяльний та набутий); у М. Монтеня – зміст вертикалі та горизонталі розуму; у П. Ніколя – як здатність розуму до досягнення істини; у Б. Паскаля, який досліджував «геометрію» розуму як джерело приросту і розвитку наукового знання, як засіб для перевірки наших інтелектуальних можливостей. Зазначено стадії розвитку мислення, які висувалися Ж. Піаже. У контексті поставленої мети «геометрію» мислення пояснено як складний, багатовимірний феномен, що являє собою випереджаюче, ще не підтверджене практикою бачення сенсу сутності досліджуваної проблеми. Розкрито її зміст у логіко-гносеологічному плані: це форма руху особистісного знання суб’єкта, момент розвитку пізнання та його складову, форма перевірки знання на науковість, уточнення та кореляція їх, чинником розвитку відносної істини, репрезентовано як духовно-теоретичний спосіб освоєння реалій природного та соціального буття. Особливу увагу приділено «геометрії» мислення як процесу «добудовування» змісту концептів у сучасному природознавстві та філософії, що розкриває конструктивний рух думки дослідників.

Біографія автора

О. П. Пунченко, Одеська державна академія технічного регулювання та якості

Доктор філософських наук, професор, професор кафедри стандартизації, оцінки відповідності та освітніх вимірювань

Посилання

Al-Farabi, 2002. In the book: P.S. Taranov. 120 philosophers. Life – destiny – teaching - thoughts. T. 1. Simferopol : Renome. 425-438.

Andreev, I. L., 1988. The origin of man and society. M.: Mysl. 415 [1].

Vernadsky, V. I., 2007. Biosphere and noosphere. M.: Ayres-press. 576.

Vodopyanov, P. A. & Burak, P.M., 2014. Philosophy, and methodology of science. Minsk: Belaruskaya Navuka. 519.

Vodopyanov, P. A. & Burak, P. M., 2006. Philosophy, and methodology of science. Minsk: BSTU. 128.

Voronkova, V. H., 2019. Formation of digital values of digitalized society and society of the fourth industrial revolution / In the materials of the international scientific-practical conference "Education as a factor in the formation of creative competencies in a digital society". Zaporozhzh: ZNU. 32-35.

Zuev, K. A. & Krotkov, E. A., 2010. Rationality: A Discursive Approach. M.: RAGS. 178.

Knyazeva E. N., 2013. Complex thinking: E. Morin, F. Varela, K. Mainzer / In the book: Philosophy of thinking. Odessa: Printing House. 17-38.

Leshkevich T. G., 2013. Philosophy and theory of knowledge. M.: INFRA-M. 408.

Leshkevich, T. G., 2010. Philosophy of Science. M.: INFRA-M. 272.

Lukashevich, V. K., 2019. Creative interaction of subject, normative and reflective knowledge in scientific research. Minsk: Belaruskaya Navuka. 299.

Maklakov, A. G., 2004. General psychology. SPb.: Peter. 583.

Montaigne, M., 2002.In the book: Taranov P.S. 120 philosophers. Life – destiny – teaching – thoughts. T. 2. Simferopol: Renome. 5-16.

Morin, E., 2002. Le complexus ce qui est tisse ensemble // Redo Benkirane, la Complexite, veriges et problex. Paris: le Pommicr. 20-21.

Pascal, B., 2002.In the book: Taranov P.S. 120 philosophers. Life – destiny – teaching – thoughts. T. 2. Simferopol: Renome. 125-144.

Rubinstein, S. L., 1999. Fundamentals of General Psychology. SPb.: Peter. 702.

Spirkin, A. G., 1972. Consciousness and self-awareness. M.: IPL. 303.

Taranov, P. S., 1999. Golden philosophy. M. : AST. 544.

Creative, practical is that critical misery, 1997. Zhitomir: Zhurfond. 160.

Philosophy of thinking, 2013. Odessa : Printing House. 444.

Frankl, D., 2007. Archeology of the mind. M. : AST : Astrel. 254 [2].

Chardin, P. de., 2002. The human phenomenon. M. : AST. 553 [7].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-23

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ