УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ В СПОРТИВНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ З ТОЧКИ ЗОРУ СПІВРОБІТНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2020-5-82-11Ключові слова:
спортивна організація, людські ресурси, менеджментАнотація
Актуальність даного дослідження. управління людськими ресурсами в спортивній організації допомагає досягти цілей організації, реалізувати місію і завдання в оптимальних умовах. У спортивній організації управління людськими ресурсами пов'язане не лише із забезпеченням ефективних кадрів, але із спортивними досягненнями адресатів спортивних послуг, уславленням спортивної організації. Важливо, щоб управління людськими ресурсами було інтегровано у стратегічні плани організації. Значення управління людськими ресурсами спортивних організацій аналізується досить широко, але зміни обставин визначають зміни в управлінні людськими ресурсами, які проявляються в необхідності нових управлінських компетенцій і сучасних методів управління в спортивних організаціях. Мета дослідження - обговоривши суть управління людськими ресурсами і визначальні чинники, визначити напрями розвитку управління людськими ресурсами в спортивно-оздоровчому центрі з точки зору співробітників. Методи дослідження : аналіз і узагальнення наукової літератури, анкетування, статистичний аналіз даних. Результат дослідження. Стратегічне управління організаціями об'єднує стратегічні цілі управління людськими ресурсами, зміст яких охоплює відбір людських ресурсів, що відповідають необхідним компетенціям, цілеспрямоване навчання і підвищення компетенцій, мотивуючу оцінку, лідерство керівників, створення командної роботи і комунікацію. Це гарантує ефективне управління спортивною організацією, досягши цілей організації і реалізації ролі організації. Результати засвідчили, що існує необхідність в розвитку управління людськими ресурсами в організації. Найбільші прогалини були виявлені в сферах навчання, підвищення кваліфікації і оплати праці, а також виявлені недоліки в системі мотиваціїПосилання
Armstrong, M. (1992). Strategies for Human Resource Management: A Total Business Approach. London: Koran Page Ltd.
Anastasovski, I., Aleksovska, L., Naumovski, M. et al. (2017). New challenge - gender structure in the process of management in sports and sports organization impact from legal and economic aspects. Research in Physical Education, Sport and Health, Vol. 6, No. 2. 9-13.
Burke, R. J., Cooper, C. (2006). Leading in Turbulent Times. Oxford: Blackwell.
Byers, T., Parent, M., Slack, T. (2012). Key Concepts in Sport Management. London: Sage.
Billing, J. (1985). Personnel management: staff recruitment, selection and retention. In G. Lewis, H. Appenzeller (Eds.), Successful Sport Management (pp.165-179). Virginia: The Michie Company
Brindescu, S. (2009). Managementul organizatiilor sportive - studiu de caz la organizaţiile fotbalistice, teză de doctorat, UVT.
Day, D. V., Gron, P., Salas, E. (2004). Leadership capacity in teams. The Leadership Quaterly, 15, 857–880
Dajnoki, K., Szabados, G. N., Baba, E. B. (2018). A case study on human resource management practice of a sport organization. International Journal of Engineering and Management Sciences, 3(4). 410–425.
Chadwick, S. (2009). From outside lane to inside track: Sport management research in the twenty-first century. Management Decision, 47 (1). 191–203.
Chelladurai, P. (1999). Human Resource Management in Sport and Recreation. IL: Human Kinetics.
Chlivickas, E., Papšienė, P., Papšys, A. (2009). Žmogiškieji ištekliai: strateginio valdymo aspektai. Verslas, vadyba, studijos 2009. Vilnius: Technika.
Covell D., Walker S., Siciliano J., Hess P. (2007). Managing sports organizations: responsibility for performance, 2nd ed. London: Elsevier.
Dimopoulou, S., Avgerinou, V., Samioti, S. E., et al. (2018). The Importance of Total Quality Management and Business Excellence in Sports Organizations - A Case Study in Olympic Athletic Center. Spiros Louis, Choregia, No. 14(2). 49–54.
Eksteen, E. (2014). Sport Organisation and Administration. UK: Bookboon.
Gradinaru, G. (2015). Management methods in sports performance. Annals of the “Constantin Brancusi” University of Targu Jiu, Economy Series, 6. 229–234.
Goslin, A. E. (1996). Human resource management as a fundamental aspect of sport development strategy in South African communities. Journal of Sport Management, 10. 207–217.
Frawley, S., Favaloro, D., Schulenkorf, N. (2017). Experience-based leadership development and professional sport organizations. Journal of Sport Management, 32(2), 123–134.
Iancu, D., Robescu, O., Istrate, C. et al. (2016). Management of Sports Organizations: Concepts, Skills, Knowledge. Valahian Journal of Economic Studies. Vol. 7 (21), Issue 3, pp. 75-82.
Ionescu, G. (2001). Management General. Bucaresti: Tribuna Economica.
Ivancevich, J. M. (1998). Human resource management. New York: Irwin/McGraw-Hill.
Juodeikaitė, M., Fominienė, A. (2016). Žmogiškųjų išteklių valdymo procesų pokyčių vertinimas: teorinis ir praktinis aspektas. Informacijos mokslai. 74. 25–37
Lobanova, L. (2015а). Žmogiškųjų išteklių vadyba sanglaudos procesų Europos Sąjungos kontekste. Daktaro disertacija. Vilnius: Technika.
Judge, T. A., Piccolo R. F. (2004). Transformational and transactional leadership: a meta-analytic test of their relative validity. Journal of Applied Psychology. 89(5). 755–768
Lobanova, L. (2015b). Žmogiškųjų išteklių vadyba: metodai ir standartai. Viešasis administravimas. 3-4(47-48). 17–28.
Lower, L. M., Czekanski, W. A. (2019). Effective management of scarce resources: a case study of American collegiate sport clubs. Managing Sport and Leasure. 24(1–3). 119–140.
Molcut, A., Elvira, V., Flavius, N. (2015). Sports organizations management improvement: a survey analysis. Annals of Faculty of Economics, Vol. 1(1). 1019-1028.
O`Reilly, C., Caldwell, D., Chatman, J., Lapiz, M. & Self, W. (2010). How leadership matters: The effects of leaders alignment on strategy implementation. The Leadership Quartely. 21(1). 104–113.
Redman, T., Mathews, B. P. (1998). Service quality and human resource management. Personnel Review. 27(1). 57–77.
Saiz, G. (2010). Aprender a liderar. Paldos.
Schmidt, J. (2017). Professionalism in Management and Performance in Sports Organizations, pp. 87-99. [seen in October 2, 2020]. Internet approach: https://www.researchgate.net/publication/324765448_Professionalism_in_Management_and_Performance_in_Sports_Organizations
Snyder, E.E., Spreitzer, E.A. (1989) Social aspects of sport, 3rd Edition. New York : Prentice Hall.
Sobreiro, P.A., Santos-Rocha, R., Claudino, R. et al. (2018). Approach to management by processes in a sports department of a local government organization. Motricidade, Vol. 14, N. 2, pp. 79-94.
Surujlal, J. (2016). Managing human resources in sport: issues, challenges and possible remedies management and tourism: sport management and tourism. African Journal for Physical Activity and Health Sciences. 22(31). 760–776.
Zalaff, K., Hidayatullah, M. F., Kristyanto, A. (2017). Sports human resource management of sport development index in Padang, West Sumatra, Indonesia – evaluation studies of the availability of sports human resource management. European Journal of Physical Education and Sport Science. 3(3). 97–104.
Zeng, Q-X, Hu, L. (2017). A Study on Strategic Human Resource Management and Sports Organization Performance. 4th International Conference on Economics and Management (ICEM 2017).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Tomas Lekavičius
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
