ФИЛОСОФІЯ СПОРТУ ЯК СУБСТАНЦІЙНА ОСНОВА РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ І ВИРАЖЕННЯ РОДОВОЇ СУТНОСТІ ЗМАГАЛЬНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.26661/hst-2020-4-81-09

Ключові слова:

спорт, спортивна культура, спортивна людина, філософія спорту, субстанційна основа, вираження родової сутності, змагальність

Анотація

Актуальність дослідження полягає у тому, що розвиток філософії спорту як субстанціональної основи розвитку особистості і вираження родової сутності змагальності набуває великої практичної ваги, тому що вплив спорту на розвиток особистості є величезним. Мета статті – концептуалізація нових знань про філософію спорту як субстанціональну основу розвитку особистості і формування її спортивної культури. Завдання дослідження: 1) проаналізувати становлення філософії спорту як нового наукового напрямку у контексті соціально-філософського дискурсу; 2) здійснити аналіз спорту як одного з найважливіших засобів етичного і естетичного виховання, задоволення духовних запитів суспільства; 3) виявити проблеми спорту у контексті соціально-філософського дискурсу; 4) здійснити соціально-філософські виміри спорту як субстанційної основи розвитку особистості та її спортивної культури; 5) розкрити головні фактори спортивного успіху як вираження субстанційної основи розвитку особистості та її спортивної культури; 6) з’ясувати сутність спорту як невід’ємну частину глобальної культури та її впливову силу; 7) продемонструвати розвиток спортивної культури як відображення родової сутності змагальності; 8) розкрити сутність спорту як субстанційної матриці розвитку особистості; 9) дати аналіз напрямкам розвитку спортивної культури як вираженню родової сутності змагальності. Методологія дослідження. Системна методологія, що сприяє аналізу особистості, виявлення проблем спорту та досягнення системного спорту, спортивної культури, спортивної діяльності як єдиного цілого. Практичні виміри впливу спорту на людину сприяли еволюції людини. Головна мета показати, що філософія спорту є молодим, інноваційним, перспективним напрямком розвитку, оскільки перехід спорту від індивідуального до масового і олімпійського є умовою конкурентоспроможності як особистості, так і держави

Посилання

Arai A.& Kaplanidou K., 2013. Athlete brand image: Scale development and model test. European Sport Management Quarterly, 13 (4). 383–403.

Arai A. & Ross R., 2014. Branding athletes: exploration and conceptualization of athlete brand image. Sport Management Review.17. 97–106.

Akin J., 2005. Mass Media [interactive]. Beyond Intractability.org: [žiūrėta 2019 m. kovo 22d.] from internet: http://beyondintractability.org/essay/mass_communication/>.

Balchene J., Lebrikaite S., 2007. Features of the media and public relations. Lithuanian media through the eyes of young researchers. Vilnius: VPU Publishing House.

Carlson D., Donavan T., 2013. Human Brands in Sport: Athlete Brand Personality and Identification. Journal of Sport Management. 27. 193-206.

Carlson D., Donavan T., Cumiskey K., 2009. Consumer-brand relationships in sport: brand personality and identification. International Journal of Retail & Distribution Management, 37 (4). 370-384.

Charumbira L., 2018. The Integrated Conceptual Framework for Understanding Perceived Brand Equity in Professional Sports Teams. International Journal of Marketing and Business Communication, Vol. 7 (4). 32-44.

Charumbira L., 2014. The effectiveness of sports marketing strategies used by imbabwean collegiate sports federations. International Journal of Marketing and Business Communication, 3(3/4). 66–75.

Cornelissen J., 2001. Integrated Marketing Communications and marketing development language. International Journal of Advertising. 20 (4). 483-498.

Dulworth M., 2008. The Connect Effect: Building Strong Personal, Professional, and Virtual Networks. Published by Berrett-Koehler Publishers. 220.

Druteikienė G., 2003. The economic function of the organization's image // Economy.

Goffman, E., 2000. Self-presentation in everyday life. Translation into presentations Self in everyday life (1959). Vilnius: VAGA.

Habermas J., 2008. The Structural Public Sphere Transformation. Great Britain: Polity Press.

Hasaan A., Kerem K., Biscaia R., Kwame Agyemang J., 2016. Athlete brand construction: A perspective based on fans' perception. Motriz, Rio Claro, 22 n. 3. 144-159.

Kaynak E., Salmam G., Tatoglu., E., 2007. An integrative framework linking brand associations and brand loyalty in professional sports. Journal of Brand Management, 15(5):336-357. DOI: 10.1057/palgrave.bm. 29.

Kingsley J., 2004. The Role of Mass Media in Community Development.

Gladden J., Wolfe R., 2001. Sponsorship of Intercollegiate Athletics: Image Matching Importance. International Journal of Sports Marketing and Sponsorship, Vol. 3 (1). 29-53, https://doi.org/10.1108/IJSMS-03-01-2001-B005.

Mamedaite S., 2003. Public relations. Authorized course material. Vilnius: Lithuanian University of Law.

Neves A., Vieira R., Mourao F., Rocha L., 2015. Quantifying complementarity among strategies for influencers’ detection on Twitter. International Conference on Computational Science, 51. 2435-2444.

Pitrenaite, B., 2009. The role of the Lithuanian mass media in the development of a culture of self-defense in society. Economics and Management: Actual Problems and Prospects. 1 (16). 206-216.

Sato S., Ko J., Park C., Tao W., 2015. Athlete reputational crisis and consumer evaluation. European Sport Management Quarterly, 15 (4). 434-453.

Scott D., 2008. New market and public relations rules. Business Knowledge.

Urbonas V., 2007. Fundamentals of Journalism. Klaipeda: Klaipeda University Press.

Uttara M., 2008. Different Types of Mass Media.

Uznene R., 2009. Media education: education, training and education in the media: textbook. Klaipeda: Klaipeda University Press.

Akranglyte, Gintare, Andriukaitiene, Regina & Vlada Bilohur, 2019. Formation of character and image of sportsman as a competitive advantage in mass media (аrticle one). Humanities studies:: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhiа : ZNU.2 (79). 115-136.

Scott D., Kretchmar R., 2005. Practical sports philosophy and physical activity. Champaign, IL : Human Kinetics. 91.

William Morgan, 2003. Sports Philosophy: A Historical Conceptual Overview and a Conjecture Regarding Its Future. Jay Coakley and Eric Dunning (eds.) Handbook of Sports Studies. London: Sage. 205-212.

Ibragimov, M., 2011. Philosophy of sport: will philosophy be fruitful in the field of sport? Young sports Ukrainian science. 4. 54.

Pelagesha, N., 2008. Ukraine in postmodern semantic wars: the transformation of Ukrainian national identity in the context of globalization.Kyiv: NISS.P.288.

Edensor T., 2002. National Identity. Popular Culture and Everyday Life. Oxford –New– York.p.74.

Vlada Bilohur, 2019. Formation of sports management innovative concept in Ukraine. Humanities studies: Collection of Scientific Papers.Voronkova. Zaporizhzhiа: ZNU.1 (78).27-38.

Aakranglyte, Gintare, Andriukaitiene, Regina & Vlada Bilohur, 2019. Character and image formation of sportsmen as a competitive advantage in mass media. Humanities studies: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhiа:ZNU.2 (79). 115-136.

Aakranglyte, Gintare, Andriukaitiene, Regina & Vlada Bilohur, 2019. Formation of character and image of sportsman as a competitive advantage in mass media (continuation of the article №2). Humanities studies: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhiа: ZNU. 3 (80). Pp. 92-111.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-05

Номер

№ 4 (81) (2020)

Розділ

ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Vlada Bilohur, Regina Andriukaitiene

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.

Автор зобов’язаний:

  • нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
  • зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць  право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
  • відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.

Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням  посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію  у даному збірнику.

Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.

Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу