КОНЦЕПТУАЛЬНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ ВРЕМЕНИ: ОТ «АНТРОПОЛОГИЗАЦИИ» К «ЭТИЗАЦИИ»
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2019-3-80-06Ключові слова:
концептуальное моделирование времени, «антропологизация», «этизация», концепция антропного времени и исторического процесса, «временна́я матрешка», аттракторы добра и зла, «свобода во благо», «свобода во зло».Анотація
Актуальность темы исследования. Последние десятилетия характеризуются значительным ростом весомости человеческого фактора в глобальных процессах и ускорением хода истории. Исследование темпорально-исторических оснований человеческого становления в соответствующем теоретико-методологическом контексте позволит оценивать перспективы этого процесса, а также предупреждать губительные для человека и мира последствия. Таковым, в отличие от онтологической традиции постижения времени, видится антропологическая парадигма времени, в установках которой осмысление проблем структуры человеческой деятельности и смысла истории осуществимо в более адекватном виде. Цель исследования – осмысление результатов концептуального моделирования темпоральной проблематики в рамках антропологической парадигмы времени на «антропологическом» и «этическом» его этапах. Методология исследования. Методологическими основаниями исследования выступили: 1) концептуальное моделирование (двухэтапное) – в разработке концепции антропного времени и исторического процесса («антропологический» этап), а также в реконструкции данной концепции в этическом контексте («этический этап»); 2) общая параметрическаятеория системА. И. Уёмова– в представлении антропного времени как системы вообще; 3) синергетика – в осмыслении антропного времени как сложной самоорганизующейся системы, а также взаимодействия внешних и внутренних детерминант темпорально-исторического становления. Результаты исследования. Результатом концептуального моделирования времени на «антропологическом» этапе стала концепция антропного времени и исторического процесса, в рамках которой эксплицировано понятие антропного времени, осуществлено осмысление антропного времени как системы вообще и как сложной самоорганизующейся системы в частности, а также прояснено взаимодействие имманентного основания антропного времени, свободы воли, и внешних детерминант – аттракторов истории. Результатом «этического» этапаконцептуального моделирования времени стало осмыслениекак внутреннего движителя, так и внешних целевых начал темпорально-исторического становления сквозь призму категорий добра и зла. Показана возможность использования предложенных вариантов моделирования времени в истолковании фундаментальных оснований и перспектив человеческой истории.
Посилання
Budanov, V. G., 2020. Sinergetika: istoriya, principy, sovremennost' [Synergetics: history, principles, modernity].
URL: http://spkurdyumov.ru/what/sinergetika-istoriya-principy-sovremennost/.
Descombes, V., 2013 Yak porushuvaty problem kolektyvnoi identychnosti? (M. Hornovskyi, Trans.) [How to raisecollective identity problems?]. Filosofskadumka. 4. 81-96.
Yershova-Babenko, I. V., 2015. Psikhosinergetika [Psychosynergetics]. Kherson: Grin'.
Knyazeva, E. N., 2011. Temporal'naya arkhitektura slozhnosti [The temporal architecture of complexity]. In V. I. Arshinov. Sinergeticheskaya paradigma. Sinergetika innovatsionnoj slozhnosti (pp. 66-86). Moskva: Progress-Traditsiya.
Alekseev, A. P., 2005. Kratkij filosofskij slovar' [Brief philosophical dictionary] (2nd ed.). Moskva: Prospekt.
Kurdyumov, S. P., Knyazeva, S. P. (2002). Struktury budushchego: sinergetika kak metodologicheskaya osnova futurologii [Structures of the future: synergetics as a methodological basis of futurology]. In V. A. Koptsik (Ed.) Sinergeticheskaya paradigma. Nelinejnoe myshlenie v naukeiiskusstve Moskva: Progress-Traditsiya. pp. 109-125.
Mainzer, K., 2011. Vyzovyslozhnosti v XXI veke. Mezhdistsiplinarnoe vvedenie (E. N. Knyazeva, Trans.) [Challenges of complexity in the 21st century. Interdisciplinary introduction]. In V. I. Arshinov (Ed.) Sinergeticheskaya paradigma. Sinergetika innovatsionnoj slozhnosti. Moskva: Progress-Traditsiya. pp. 14-36.
Maturana, H. R., Varela F. J., 2001. Drevo poznaniya. Biologicheskie korni chelovecheskogo ponimaniya (Yu. A. Danilov, Trans.) [The tree of knowledge: the biological roots of human understanding]. Moskva: Progress-Traditsiya.
Panov, A. D. (n.d.). Krizisplanetarnogotsiklauniversal'nojistorii [The crisis of the planetary cycle of universal history].
URL: http://spkurdyumov.ru/evolutionism/krizis-planetarnogo-cikla-universalnoj-istorii/.
Prigogine, I., Stengers, I., 2012. Poryadok iz khaosa. Novyj dialog cheloveka s prirodoj (Yu. A. Danilov, Trans.) [Order out of chaos: man's new dialogue with nature]. Moskva: KnigapoTrebovaniyu.
Uemov, A. I., 1978. Sistemnyj podkhod i obshchaya teoriyasistem [System approach and general theory of systems]. Moskva: Mysl'.
Uyomov, A. I., Terent'eva L. N., 2009. Lektsii i zadachi po metafizike [Lectures and tasks on metaphysics]. Odessa: Astroprint.
Haken, H. (n.d.). Mozhem li my primenyat' sinergetiku v naukakh o cheloveke? [Can we apply synergetics to the human sciences?]. URL: http://spkurdyumov.ru/what/primenyat-sinergetiku-v-naukax-o-cheloveke-german-xaken/.
Khanzhy, V. B., Lyashenko D. N., 2017. Dobro i zlo kak vektory svobody voli v structure antropnogo vremeni [Good and evil as vectors of free will in the structure of anthropic time]. Anthropological Measurements of Philosophical Research. 12. 27-39.
Khanzhy, V., 2015. Metodologicheskaya rekonstruktsiya antropologicheskoj paradigm vremeni: kontseptsiya antropnogo vremeni i chelovecheskoj istorii [Methodological reconstruction of anthropological paradigm of time: the concept of the anthropic time and the human history]. Fіlosofіyaosvіti, Philosophy of Education: Research Journal. 2 (17). 260-270.
Khanzhy, V. B., 2014. Paradigmy vremeni: ot ontologicheskogo k antropologicheskomu ponimaniyu [Paradigms of time: from ontological to anthropological understanding]. Kherson: Grin'.
Descombes, V., 2013. Les Embarras de l’identité [The Embarrassmentof Identity]. Paris: Gallimard.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Volodymyr Khanzhy
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
