КОНЦЕПЦІЇ СЕКУЛЯРИЗАЦІЇ НА ТЛІ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ РЕЛІГІЙНОГО ЛАНДШАФТУ СУЧАСНОСТІ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена тим фактом, що секуляризація залишається основною тенденцією релігійної динаміки країн Глобальної Півночі, що постає контрастом на тлі високих показників релігійності країн Глобального Півдня. У світлі нещодавніх досліджень секуляризації у США набуває актуальності теза про кореляцію між високими показниками соціально-економічного розвитку та секуляризацією. У зв’язку з цим, виникає потреба перегляду даної тези, по-перше, у світлі нових результатів досліджень, по-друге, в контексті попередніх соціально-антропологічних та соціологічних способів осмислення секуляризації. Мета статті – аналіз кореляції між показниками соціально-економічного розвитку та показниками секуляризації у контексті глобальних трансформацій релігійного ландшафту сучасності. Завдання дослідження: 1) розглянути основні релігійні тенденції Глобальної Півночі та Глобального Півдня; 2) проаналізувати відношення між секуляризацією та модернізацією в контексті основних соціологічних теорій релігійної динаміки; 3) оцінити існуючі перспективи на взаємозв’язок секуляризації та модернізації на тлі глобальної релігійної ситуації сьогодення; 4) окреслити напрями подальших теоретичних розробок теми відношення між показниками соціально-економічного розвитку та секуляризації. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше у вітчизняному контексті зроблена спроба аналізу основних висновків дослідження Д. Воаза та М. Чавеса під назвою "Чи Сполучені Штати є контрприкладом до теорії секуляризації?” у контексті дискурсу на тему секуляризації. Висновки – теза про кореляцію між високими показниками секуляризації та соціально-економічного розвитку країн сьогодні розглядається вченими насамперед, як тенденція, а не як певного роду неминучий соціальний закон. Подальше дослідження причин та характеру секуляризації вимагає комплексного підходу, який, по-перше, враховував би тенденцію до зниження релігійності у розвинених країнах у зв’язку з підвищенням екзистенційної безпеки, по- друге, зважав би на історичні, культурні та релігійні особливості конкретних регіонів, а по третє, брав до уваги діалектичну взаємодію світських та релігійних дієвців.