ЧИННИКИ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНІВ ВИЩОЇ МАЙСТЕРНОСТІ В КОНТЕКСТІ КОМПЕТЕНЦІЙ ПЕРСОНАЛУ СПОРТИВНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Bičiušas Šarūnas

Анотація


Для спортивних організацій важливо не лише зберегти існуючих спортсменів, залучити нових, але й вміти розкрити свій професіоналізм і допомогти їм досягти добрих результатів. Досягнення результатів спортсменів є важливим в управлінні персоналом спортивних організацій. В управління персоналом включається безліч компонентів. Це дослідження піднімає наступне проблемне питання - що необхідно змінити (поліпшити) в управлінні персоналом спортивних організацій з метою підвищення працездатності спортсменів?

У науковій літературі детальніше розглядаються особливості управління спортивною організацією [5] і значення поліпшення в управлінні якості обслуговування) [6], вплив професіоналізму в управлінні персоналом, що досягає результатів у діяльності спортивних організацій [8, 3, 9], організаційні показники [7,4], вплив інституційних змін на діяльність спортивних організацій [2, 3], значення електронного спорту в організаційному управлінні [4], вплив гендерних відмінностей на спортивні організації в управлінні [1] та ін.

Мета дослідження - визначити напрями вдосконалення управління персоналом спортивної організації шляхом вивчення вмісту управління персоналом спортивної організації і ролі персоналу у розвитку спортивних результатів.

Завдання дослідження: проаналізувати роль персоналу спортивних організацій в підготовці спортсменів; вивчити чинники розвитку спортивних результатів; визначити специфіку і вміст управління персоналом спортивної організації з метою виступу спортсмена; визначити напрями удосконалення управління персоналом спортивних організацій з метою підвищення працездатності спортсменів. Для досягнення цілей дослідження використовуються наступні методи: аналіз і узагальнення наукової літератури, кількісне опитування і статистичний аналіз.

Висновки. На думку більшості респондентів, найбільш важливими чинниками в підготовці спортсменів є: висока якість спортивних споруд; кваліфікований і мотивований персонал для підготовки спортсменів; індивідуальна відданість персоналу. Проте, багато респондентів в середньому оцінюють мотивацію персоналу до розвитку спортсменів і якість спортивних споруд. Респонденти більш всього цінують наступні види професійної діяльності тренерів: знання свого виду спорту; підтримка спортсменів; постановка цілей у спорті; забезпечення тренерсько-атлетичної освітньої взаємодії; створення середовища і мотиваційного клімату.

Результати професійних і особистих якостей тренерів показали, що більшість респондентів оцінили сильний характер тренерів та їх відданість роботі, а також їх здатність організовувати заняття і упевненість у спортсменах.

Схоже, що багато респондентів виступають за відповідність дидактичних і наочних компетенцій, які потрібні для підготовки спортсменів з вищої майстерності. В ході дослідження були визначені напрями вдосконалення управління персоналом, які пов'язані як з функціями тренерів, їх компетенцією з метою підвищення працездатності спортсменів, так і з управлінням персоналу спортивної організації.


Ключові слова


спортивні організації; управління персоналом; компетенції; спортсмени

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Adaškevičienė, E., 2014. Mokinių fizinio aktyvumo didinimo galimybės sveikatos požiūriu: kūno kultūros mokytojų nuomonė. Tiltai, 1, 49-66.

Anastasovski, I., Aleksovska, L., Naumovski, M. et al., 2017. New challenge - gender structure in the process of management in sports and sports organization impact from legal and economic aspects. Research in Physical Education, Sport and Health, 6 (2), 9-13.

Camire, M, 2015. Reconciling competition and positive youth development in sport. Dans Staps, No 3 (109), 25-39.

Camy, J., Robinson, L., 2017. Olimpinių sporto organizacijų vadyba. JAV: United Graphics.

Coakley, J., 2011. Youth sports: What counts as positive youth development? Journal of Sport and Social. Issues, 35(3). 306-324.

Česnavičienė, J., Gudžinskienė, V., 2014. Mokytojų, kaip sveikatos ugdytojų, vaidmuo ir jų patirtys įgyvendinant integruotą sveikatos ugdymą. Andragogika, T. 1(5).27-43.

Dimopoulou, S., Avgerinou, V., Samioti, S. E., et al., 2018. The Importance of Total Quality Management and Business Excellence in Sports Organizations - A Case Study in Olympic Athletic Center. Spiros Louis, Choregia, 14 (2). 49–54.

Dilys, M., 2015. Sporto organizacijų ir rėmėjų darnaus bendradarbiavimo vadybiniai veiksniai: daktaro disertacija. Socialiniai mokslai, vadyba (03S). Vilnius: VU.

Iancu, D., Robescu, O., Istrate, C. et al., 2016. Management of Sports Organizations: Concepts, Skills, Knowledge. Valahian Journal of Economic Studies. 7 (21-3).75-82.

Fahlen, J., Stenling, C., 2019. (Re)conceptualing institutional change in sport management contexts: the unintended consequences of sport organizacions everyday organizacional life. European Sport Management Quarterly, 19 (2). 265-285.

Hallmann, K., Giel, T., 2018. eSports – Competitive sports or recreational activity? Sport Management Review, 21. 14–20.

Juodeikaitė, M., Fominienė, A., 2016. Žmogiškųjų išteklių valdymo procesų pokyčių vertinimas: teorinis ir praktinis aspektas. Informacijos mokslai, 74.2 25-37.

Lebedžinskas, J., Bobrova, L., Grabauskas A., 2016. Jaunųjų futbolininkų asmeninės kompetencijos raiška. Studijos šiuolaikinėje visuomenėje: mokslo darbai, Nr. 7(1).279-292.

LR sporto įstatymas. TAR 2018-10-31, i. k. 2018-17451.

Molcut, A., Elvira, V., Flavius, N., 2015. Sports organizations management improvement: a survey analysis. Annals of Faculty of Economics, 1(1). 1019-1028.

Mikalauskas R., Šimkus A., Alekrinskis A., ir kt., 2015. Teikiamų paslaugų kokybės vertinimo aspektai sporto organizacijoje. Mokslas ir praktika. Aktualijos ir perspektyvos: tarptautinė mokslinė konferencija, 2015 balandžio 16-17 d. 47.

Martin, E. M., Ewing, M. E., Gould, D., 2014. Social agents’ influence on self-perceived good and bad behavior of American youth involved in sport: Developmental level, gender, and competitive level effects. The Sport Psychologist, No 28.111-123.

Petronel, M., Florentina, M. (2013). Sports Organization Management: Between Constraints and Objectives. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 81.95–99.

Rupšienė, L., 2007. Kokybinio tyrimo duomenų rinkimo metodologija. Klaipėda: KU l-kla.

Strazdienė, N., Adaškevičienė, E., 2011. Mokytojų pilietinė pozicija ir dalykinė kompetencija ugdant vaikų sveikatą. Tiltai, 3.169-180.

Sabaliauskas, S., 2017. Trenerių, rengiančių didelio meistriškumo sportininkus, kompetencijų sisteminė apžvalga. Sporto mokslas, 1(87).3–9.

Spaulding, D.T., Smith, G.M., 2010. Intructional Coaches and the Instructional Leadership Team. Galifornia: Corwin.

Siegfrieda, N., Schlesingerb, T., Baylec E. et al., 2015. Professionalisation of sport federations – a multi-level framework for analysing forms, causes and consequences. European Sport Management Quarterly, Vol. 15, 4.407–433.

Sterkowicz, S., Garcia, J.M., Lerma, F.S., 2007. The importance of judo trainers’ professional activities. Archives of Budo, Vol. 3.57-61.

Sobreiro, P.A., Santos-Rocha, R., Claudino, R. et al., 2018. Approach to management by processes in a sports department of a local government organization. Motricidade, 14 (2). 79-94.

Schmidt, J., 2017. Professionalism in Management and Performance in Sports Organizations, pp. 87-99. [žiūrėta 2019 m. gruodžio 13 d.]. Prieiga internetu: https://www.researchgate.net/publication/324765448_Professionalism_in_Management_and_Performance_in_Sports_Organizations

Taylor, J., 2009. Sports: What Motivates Athletes? How can athletes maximize their motivation? Psichology today, [žiūrėta 2020 m. sausio 3 d.]. Prieiga internetu: https://www.psychologytoday.com/us/blog/the-power-prime/200910/sports-what-motivates-athletes

Valackienė, A., 2004. Sociologinis tyrimas. Kaunas: Technologija.

Žilinskienė, N., 2008. Šuolininkų į aukštį sportinio rengimo skirtingais etapais optimizavimas: daktaro disertacija. Socialiniai mokslai, edukologija (07 S). Fizinis lavinimas, judesių mokymas, sportas (S273). Vilnius: VPU l-kla.

Žydžiūnaitė, V., Sabaliauskas, S., 2017. Kokybiniai tyrimai. Principai ir metodai. Kaunas: Vaga.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Copyright (c) 2020 Bičiušas Šarūnas

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN 2708-0390 (Print) 2708-0404 (Online)