ПСЕВДОНАУКА ТА ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА У СМАРТ-СУСПІЛЬСТВІ

Автор(и)

  • Vladimir Tovarnichenko Інженерний інститутут Запорізького національного університету, Україна https://orcid.org/0000-0003-0782-0231

Ключові слова:

псевдонаука, псевдонаукова раціональнысть, наукова раціональнысть, смарт суспільство, інформаційне суспільство, інформаційна безпека

Анотація

Не викликає сумніву, що в сучасному світі вирішальне значення мають наукомісткі технології, відставання в який приводить до відставання в економічному і військовому розвитку. Важко переоцінити ту роль, яку грає наукова раціональність в житті сучасного суспільства. Вона лежить в основі сучасних інформаційних технологій. Без неї були б неможливі досягнення у сфері освоєння космосу, медицини, генетики, кібернетики. У сучасному світі немає такої сфери діяльності, в яку б не проникла наука. Але не лише наука здійснює вплив на суспільство, але й суспільство впливає на науку як соціальний інститут і зокрема на вчених,  які є членами суспільства. 

У ситуації постмодерна змінюється культурна функція науки. Її ідентичність розмивається. Наука, виявляється з цього погляду однією зі сфер професійної діяльності, що має лише прикладне значення - у створенні можливостей для проектування нових технічних систем, - але претензії якої на володіння істиною не мають основ. При такім розумінні і наука, і псевдонаука в культурі рівноправні, тріумфує ігрове відношення до життя. Псевдонаукові ігри не вимагають використання громіздкого і дорогого обладнання, і є більш ефективними у фінансовому відношенні, чим заняття наукою. У цих умовах розмивається границя між наукою і псевдонаукою, що гальмує технологічний розвиток.

Головним принципом постмодерна є нове заради нового. І цей принцип докорінно вплинув на розвиток сучасної науки. В сучасному смарт суспільстві обсяг інформації росте в арифметичній прогресії, підручники перевантажені математичними викладеннями. Генезис науки не можна розглядати окремо від подій, що відбуваються в культурному і політичному житті суспільства. Зручно оголосити представників конкуруючої парадигми псевдовченими а саму парадигму псевдонауковою.  Псевдонаука - це специфічний тип дослідження і форма ідеології. Псевдонаука виникає в період бурхливого розвитку науки. Це відноситься особливо до тих областям природознавства, що будуються на об'єднанні ідей і методів різних наук.

Біографія автора

Vladimir Tovarnichenko, Інженерний інститутут Запорізького національного університету

Кандидат філософських наук, доцент міжфакультетської кафедри загальноосвітніх дисциплін

Посилання

Voronkova V. H. (2009). Polіtika Єvroatlantichnoї іntegracії Ukraїni: metodika antropologіchnoї ekspertizi. Humanities bulletin of Zaporizhzhe state engineering academy. Vip. 39. 21-35.

Pozhuev V.І. (2009). Strategіchnі cіlі і zadachі perekhodu Ukraїni do іnformacіjnogo suspіl'stva. Humanities bulletin of Zaporizhzhe state engineering academy. Vip. 39. 4-20.

Pozhuev V.І. (2007). Іnformacіjna kul'tura іnformacіjnogo suspіl'stva. Humanities bulletin of Zaporizhzhe state engineering academy. Vip.9. 4-17.

Nauka i kul'tura (materialy “kruglogo stola”) (1998). Voprosy filosofii. № 10. 5-24.

Lektorskij V.A. (2001). Psevdonauchnoe znanie v sovremennoj kul'ture (materialy "Kruglogo stola") http://www.LOGIC.ru/Russian/vf/Papers2001/table62001.htm

Budanov V.G. (1996). Sinergeticheskie mekhanizmy rosta nauchnogo znaniya i kul'tura. Filosofiya nauki. Vyp. 2: Gnoseologicheskie i metodologicheskie problemy. M.191-199.

Kasavin I.T. (1995). O situaciyah problematizacii racional'nosti. Racional'nost' kak predmet filosofskogo issledovaniya. M.204.

Vol'kinshtejn M. (1976). Biofizika v krivom zerkale. Nauka i zhizn'. N 7. 62.

Tovarnichenko V. (2010). Psevdonauka ta її racіonal'nіst': socіokul'turnij analіz. Gumanіtarnij vіsnik zaporіz'koї derzhavnoї іnzhenernoї akademії. Vip.41. 30-41.

Tovarnichenko V.A. )2007). Analiz filosofskih i geopoliticheskih osnovanij opyta Majkel'sona i teorii otnositel'nosti A.Ejnshtejna. Kul'tura narodov Prichernomor'ya. Vip.118. 117-124

Melkov YU.A. (2004). Fakt v postneklassichesskoj nauke. K.: Izdatel' PARAPAN. 224.

Lebedev S.A, Mironov A.V. (1998). Kognitivnaya sociologiya: ot kritiki osobogo gnoseologicheskogo statusa nauki k probleme nauchnogo konsensusa. Vestn. Mosk. Un-Ta. Ser. 7. Filosofiya. N 4. 99-109.

Bojko Elena. Voronkova Valentyna. Nikitenko Vìtalina (2018). Methodology and organization of scientific researches in the field of social-humanitarian and behavioural sciences. Humanities bulletin of Zaporizhzhe state engineering academy. Vip. 72. 2018. 23-35

Zaharenko K.V. (2018). Kategorіya іnformacіjnoї bezpeki u vіtchiznyanomu fіlosofs'kopolіtologіchnomu diskursі. Humanities bulletin of Zaporizhzhe state engineering academy. Vip.72. 44-52

Rizhova І.S., Zaharova S.O. (2018). Vpliv “smart tekhnologіj” na rozvitok “smart-mіsta” v іnformacіjnomu suspіl'stv. Humanities bulletin of Zaporizhzhe state engineering academy. Vip.72. 81-90.

Voronkova, V.H., Romanenko, T. P., Andryukaytiene, Regina (2016). Concept of development of design-oriented business in the conditions of digital transformation to Smart – society. Humanities bulletin of Zaporizhzhe state engineering academy. Vip.67. 122-134.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-16

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ