ЕКОГУМАНІЗМ ЯК ПЕРЕДУМОВА СТАЛОГО РОЗВИТКУ ЛЮДСТВА

Автор(и)

  • Микола Адамович Козловець Житомирський державний університет імені Івана Франка, Україна http://orcid.org/0000-0002-5242-912X
  • Ольга Феліксівна Гольд Житомирський державний університет імені Івана Франка, Україна http://orcid.org/0000-0003-1689-227X
  • Тетяна Петрівна Глушко Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Україна http://orcid.org/0000-0002-8759-7975
  • Людмила Вікторівна Горохова Житомирський державний університет імені Івана Франка, Україна http://orcid.org/0000-0002-5114-523X

DOI:

https://doi.org/10.26661/hst-2022-12-89-03

Ключові слова:

природа, людина, соціоприродна система, коеволюція, атропоцентризм, антропогеоцентризм, екогуманізм, екологічна етика, сталий розвиток

Анотація

Екологічні реалії початку ХХІ століття загострили суперечливість і багатоплановість змісту відношення «людина – природа», а відповідно теоретичне осмислення практичних шляхів його гармонізації, напрацювання дієвих механізмів трансляції ідей екологічної етики в практику. Нині постала проблема не лише збереження навколишнього середовища, а й самого людства. Тому метою статті є аналіз ціннісних засад екологічної проблематики в контексті прогнозів майбутнього людства та обґрунтування філософії екогуманізму як передумови сталого розвитку людства. Основні результати. Співіснування людини з природою досягло критичної межі. Людство не може далі розвиватися як стихійний природно-історичний процес, котрий не завжди контролюється волею і свідомістю людей. Останнє є свідченням не тільки кризи існуючої соціальної організації, а й кризи розуміння місця і ролі людини в оточуючому й створюваному нею світі, свідченням відсутності довготермінових орієнтирів і цілей існування людства та еволюції всього соціоприродного Універсуму. Це потребує оптимізації використання матеріалів і ресурсів на основі впровадження екоцентричної філософії поведінки людини й елементарної екологічної освіти. В статті обґрунтовується необхідність становлення нової світоглядної парадигми, адекватної реаліям буття соціоприродного Універсуму, яка стане орієнтиром і своєрідною «дорожною картою» подолання нинішніх труднощів і забезпечення подальшого сталого розвитку людства. Аналізуються труднощі, передумови та досягнення у формуванні сучасних світоглядних уявлень про місце і роль людини в природі та суспільстві. Зроблено висновок, що сучасна зміна світоглядної парадигми має вагому науково-практичну значущість для майбутнього людства.

Посилання

Vernadsky, V. I. (2004). Biosphere and noosphere / Foreword by R. K. Balandin. Moskva: Iris Press. 576.

Havrylyshyn, Bohdan (2013). Towards effective societies: Roadmaps to the future: supplement. to the Club of Rome; according to V. Rubtsov. View. 4th, without changes. Kyiv: Univ. PULSARY publishing house. 248.

Global Trends 2025: A Transformed World (2008). Washington DC: Office of the Director of National Intelligence, National Intelligence Council. 116.

Horus, A. (2001). Earth in equilibrium. Ecology and the human spirit; trans. from Eng. Kyiv: Intelsfera. 394.

Daly, Herman (2002). Out of growth. The Economics of Sustainable Development / translated from English: Institute of Sustainable Development. Kyiv: Intelsfera. 312.

Dorst, Jean. (1968). Until nature dies / Translated from the French by M.A. Boguslavskaya, N. B. Kobrina. Moskva: Progress. 415.

Jonas, G. (2004). The principle of responsibility. Experience of ethics for technological civilization; trans. with German I. I. Makhankov. Moskva: Iris-press. 480.

Kobylyansky, V. A. (1990). Nature and society. Specificity, unity and interaction. Krasnojarsk. 345.

Lawrence, J. G. (1998). The Future of Local Agenda 21 in the New Millennium. UNED-UK. 12.

Levi-Strauss K. (2020). Ethnologist before the problem of national identities. Philosophical questions. No. 8. 111-114.

Marc, D. Davidson Humanism and Sustainable Development [Electronic resource] – Mode of access: https://brill.com/view/journals/wo/25/3/article-p183_1.xml

Meadows, Donella, Randers, Jorgen, Meadows, Dennis (2018). Limits of growth, 30 years later / according to Sci. ed. Viktor Vovka. Kyiv: Pabulum. 464.

Moiceev, N. N. (1993). Man and Woman. Moskva: Mol. Gvardia. 351.

Nikytenko, V. A. (2020). Evolution of the concept of sustainable development (in the context of reports of the Club of Rome). Journal of the Belarusian State University. Philosophy. Psychology. Publishing House of the Belarusian State University. No. 2. 12-17.

Pechei, A. (1980). Human qualities; trans. with English O. V. Zakharova. Moskva: Izdatelstvo "Progress". 302. Preduprezhdenie chelovechestva ot uchenyh mira [Electronic resource]. – Access mode: http://fantazm-s.ru/publ/globalnye_problemy/zemlja_i_cheloveck/preduprezhdenie_chelovechestvu_ot__uchjonykh_mira/200-1-0-869.

Embassy of the planet Earth: Natural resources of the planet Earth [Electronic resource]. – Access mode: http://www.ongeo.ru/artikle/prirodnye_resursi/

Resolution adopted by the General Assembly on 25 September 2015 [without reference to the Main Committees (A/70/L1)]. 70/1. Transforming Our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development. United Nations.URL: https://unctad.org/meetings/en/SessionalDocuments/ares70d1_ru.pdf

Punchenko, Oleg, Punchenko, Natalia (2019). Basic strategic technology of intellectual duality of humanity in information technology. Humanity studies: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhiа: ZNU. 2 (79). 95–114.

Club of Rome [Electronic resource] – Mode of access: http://files.school-collection.edu.ru/dlrstore/b0c7220c-2b6d0d05-8dd1-8e6831345a54/1012391A.htm/

Channel (Source) Info. Ecological unit: [Electronic resource]. – Access mode: http://ruslo.info/uk/bezrubrikiuk/z-1990-roku-riven-morya-pochav-pidnimatisya-vtrichi-shvidshe/

Sytnik, K. Environmentalism – the modern ideology of humanity [Electronic resource] – Mode of access: http://www.anvsu.org.ua/index.files/Articles/Sytnik.htm

Sonko, Sergei (2016). Sustainable development, noosphere and spatial organization of society in the subject field of society geography. The Journal of Socio-Economic Geography. 20 (1). 18-21.

Sustainable development: problems and prospects: coll. of science works (2013) / edited by O. A. Dubasenyuk. Zhytomyr: State University named after I. Franka. 367.

Sustainable development. GOALS. URL: [Electronic resource] – Mode of access https://sustainabledelopment.un.org/Teilhard, de Chardin, P. (2001). The phenomenon of man. Moskva: Stable world. 232.

Tolstoukhov, A. V. (2003). Globalization. Power. Eco-future. Kyiv: Ed. PARAPAN. 308.

Tunytcsia, Yu. Yu. (2002). Ecological Constitution of the Earth. Idea. Concept. Problems. Lviv: LNU named after Ivan Franko. Ch. I. 298.

Ursul, A. D. (2019). Information nature of evolution and development of the world: conceptual hypothesis. Automatic Documentation and Mathematical Linguistics. Vol. 53. № 1. 9–15.

Sustainable development: concept, principles, goals. Sustainable business. URL: https://csrjornal.com/ustojchivoe-razvitie-koncepciya-principy-celi

Fücks, R. (2013). Intelligent wachsen: Die grüne Revolution. München: Carl Hanser Verlag GmbH & Co. 362.

Von Weizsäcker Ernst U., Wijkman, A. (2018). Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet.

Schweitzer, A. (1992). Reverence before life: translated. with German/ Sost. and post A. A. Huseynova; general editor A. A. Huseynova and M. G. Selezneva. Moskva: Progress. 576.

Schwab, Klaus (2019). Our global system has spun out of control. Here's how to rebalance it. World Economic Forum. URL:http://www.weforum.org/agenda/2019/02/how-to-our-global-system/

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-01

Номер

№ 12(89) (2022)

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.

Автор зобов’язаний:

  • нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
  • зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць  право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
  • відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.

Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням  посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію  у даному збірнику.

Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.

Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу